Європейський механізм захисту прав людини у сфері технологій штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.7Ключові слова:
штучний інтелект, права людини, етика, право, правові викликиАнотація
В статті досліджено основні виклики, з якими стикаються науковці та законотворці під час створення нормативної бази регулювання технологій ШІ. Також здійснено аналіз розвитку основоположних підходів, принципів, понять технологій ШІ. Під час аналізу було виявлено, що розвиток і застосування ШІ викликає багато спірних правових і морально-етичних питань, а також стимулює розвиток комплексних інститутів права і законодавства, а можливо навіть нових галузей права.
На сьогодні існує велика кількість неоднозначних думок серед науковців щодо визначення єдиного підходу поняття “штучного інтелекту”, що в свою чергу є ключовим для вироблення правового регулювання. Тому що очевидно, що за відсутності поняття предмету регулювання, воно не може бути якісним, зрозумілим та ефективним. А це в свою чергу впливає на розробку правової бази, для вироблення якої необхідний узгоджений підхід спеціалістів із різних галузей досліджень: технічної, правової, етичної та ін. Також важливим та відкритим до обговорення на сьогодні є питання етичної сторони використання таких технологій. І як вбачається, концепція поваги до людської гідності має високі шанси бути закладеною в основу правового регулювання ШІ. Тому що навіть при наявності різних думок щодо визначення поняття “ШІ”, все одно першочерговим повинна залишатись мета захисту прав людини та забезпечення її основоположних свобод.
Важливим є той факт, що безпосереднім предметом дослідження є технології, властивістю яких є безпрецедентна швидкість та масштаби розвитку та видозмінення. Це спричиняє появу значної кількості ризиків та викликів для прав, свобод та законних інтересів людини, внаслідок нових досягнень в розробках ШІ. Вчені виділяють одним з основних викликів збільшення розриву між стрімким рівнем розвитку технологій ШІ та впровадження їх в життя суспільства з одного боку, та відсутністю або застарілістю наукових досліджень та законодавчого регулювання.
Інше спірне питання, яке розглядається в статті, це невизначеність розвитку цих технологій, що вимагає тісної співпраці науковців в галузі права зі спеціалістами, які задіяні в розробці систем ШІ з метою передбачення в законодавстві можливих порушень прав людини, які може завдати така технологія, а також передбачення рівня та видів відповідальності за дії систем ШІ.
Посилання
Stuart Russel. Artificial intelligence: The future is superintelligent
Пальмов С., Міфтахова А. Огляд основних методів штучного інтелекту
Гаврилов А.В. Эмоции, априорные знания и дружественное поведение робота. XI Национальная конференция по искусственному интеллекту с международным участием. г. Дубна. 2008. Сб. матер.
Bughin J., Hazan E., Ramaswamy S., Chui M., Allas T., Dahlström P., Henke N., Trench M. Artificial intelligence: The next digital frontier? Discussion Paper. McKinsey Global Institute. 2017. URL: <https://www.mckinsey. com/~/ media/ McKinsey/Industries/Advanced%20Electronics/Our%20Insights/How%20artificial%20intelligence%20can%20deliver%20real%20value%20to%20companies/MGI-Artifi- cial-Intelligence-Discussion-paper.ashx>
Thierer A.D., Castillo A., Russel R. Artificial Intelligence and Public Policy. 2017. URL:
Bughin J., Hazan E., Ramaswamy S., Chui M., Allas T., Dahlström P., Henke N., Trench M. Artificial intelligence: The next digital frontier? Discussion Paper. McKinsey Global Institute. 2017. URL: <https://www.mckinsey. com/~/ media/ McKinsey/Industries/Advanced%20Electronics/Our%20Insights/How%20artificial%20intelligence%20can%20deliver%20real%20value%20to%20companies/MGI-Artifi- cial-Intelligence-Discussion-paper.ashx>
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.