Аксіоматична природа правового знання

Автор(и)

  • В. Вовк Доктор юридичних наук, професор, професор кафедри державно-правових дисциплін Київського інституту Національної гвардії України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0588-2095
  • О. Волуйко Кандидат юридичних наук, начальник кафедри правового забезпечення діяльності Національної гвардії України Київського інституту Національної гвардії України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0894-5004

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.69.2

Ключові слова:

наукознавство, наукове знання, правове знання, правознавство, правова концепція, аксіоматика, аксіома, постулат, засновок

Анотація

Стаття присвячена питанням аксіоматичності правового знання. Автор доводить, що в координатах сучасних методологічних орієнтирів класичний поділ наукового знання на  природниче і гуманітарне не є коректним в силу наявності міждисциплінарного і стикового наукового знання. Обґрунтовується теза про те, що мета і призначення наукового знання є однонаправленими. Наукове знання єдине за свою природою, а тому немає ніякої потреби у диференціації засновків наукових теорій на аксіоми і постулати.  Вказується також на те, що і сьогодні традиційно проблеми аксіоматичності наукового знання представлені  в царині математики та інших точних наук, але при цьому не враховується, що усі наукові концепції (незалежно від видової наукової приналежності) вибудовуються на аксіоматичних засновках. Методологічним підґрунтям дослідження стала  концепція одержання інформації К. Шеннона, суть якої полягає у визнанні факту одержання нової інформації про реальність із спостереження за нею (апостеріорна інформація), яка можлива на основі до-досвідної, вихідної (апріорної) інформації. Ця апріорна інформація в наукових дослідженнях представлена системою аксіом і гіпотез. В межах статті показано, що в основі правових концепцій походження права знаходяться аксіоми, як положення, які сприймаються на віру. Автор виділяє чотири аксіоми, які найчастіше є засновками онтологічних правових концепцій: право є соціальним явищем і виникає воно в суспільстві (право є соціальним явищем); право виникає разом з державою; право виникає пізніше аніж людське суспільство, але раніше держави; право виникає одночасно з релігією і мораллю в результаті розпаду міфології як синкретичної регулятивної системи.  Результати дослідження можуть бути використані у подальших філософсько- та теоретико-правових наукових розвідках, підготовці спецкурсів.

Посилання

Михайлова Ф. Т. Программа «общего человековедения» и трансдисциплинарность. Вопросы философии. 2017. № 1. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=1567&Itemid=52

Степин В. Теоретическое знание. URL: https://kph.ffs.npu.edu.ua/!e-book/clasik/data/stepin/index.html

Волкова В., Черный Ю. О проблеме аксиоматического построения междисциплинарных научных направлений URL: http://journals.tsu.ru/uploads/import/1182/files/7_11_129.pdf

Новейший философский словарь. Мн.: Книжный Дом. 2003. 1280 с.

Конт-Спонвиль Андре. Философский словарь. М.: Этерна, 2012. 752 с.

Давыдова М. Л. Правовые аксиомы как средство юридической техники. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/pravovye-aksiomy-kak-sredstvo-yuridicheskoy-tehniki

Шалютин Б.С., Кисель И.В. Происхождение и сущность права и государства. Екатеринбург. 2012. 115 с.

Кузьмин В.П. Юридическая техника : учеб, пособие. Хабаровск : Изд-во Тихоокеан. гос. ун-та, 2016. 129 с. URL: https://lawbook.online/yuridicheskoy-tehniki-osnovyi/razdel-aksiomyi-prava-67594.html

Бержель Ж.-Л. Общая теория права. М.: Издательский дом NOTA BENE. 2000. 576 с.

Пэнто Р., Гравитц М. Методы социальных наук. М.: Прогресс, 1972. 607 с.

Мачин И.Ф. К вопросу о происхождении права // Проблемы теории государства и права. М.: Норма, 2001. 350 с.

Дудченко В. Роль нормативних фактів у сучасному праворозумінні. Право України. 2010. № 4. С. 110-126.

Калюжний Р. А., Вовк В. М. Право, мораль і релігія як соціальні регулятивні механізми. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nzkit/2010_8/5.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-15

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень