Захист суспільного (публічного) інтересу як критерій обмеження конституційних прав та свобод особи

Анотація

Статтю присвячено дослідженню питання захисту суспільного (публічного) інтересу як критерію обмеження конституційних прав та свобод особи. Обґрунтовано, що наявність суспільного (публічного) інтересу відповідно до законодавства України може бути підставою для: обмеження права власності, інших конституційних прав, зокрема, права на доступ до публічної інформації, права на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації, права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, права на страйк; в адміністративному судочинстві – для вирішення питання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, можливості касаційного (третього) перегляду справи, визначення розміру витрат на правову допомогу та розподілу судових витрат.

Автором аргументовано, що питання захисту суспільного (публічного) інтересу тісно пов’язано з такою надважливою проблемою, як довіра до судової влади. Доведено, що особливим покликанням адміністративних судів є те, що на них покладається вирішення надскладних питань пошуку справедливого балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами, використовуючи саме процесуальні механізми, закріплені у КАС України.

Проведено аналіз рішень Конституційного Суду України, на підставі якого з’ясовано складові принципу верховенства права, які повинні забезпечуватися державою та її органами під час: встановлення правових обмежень у реалізації конституційних прав та свобод людини і громадянина; регулювання суспільних відносин у соціальній сфері; перерозподілу державних видатків та суспільного доходу; встановлення обмежень у праві на апеляційне та касаційне оскарження судових рішення.

На підставі проведеного дослідження було запропоновано доповнити ст. ст. 56 та 65 Конституції України з метою уніфікації підходу до визначення підстав для обмеження у виключних випадках конституційних прав та свобод особи.