Визначення сім’ї як правової категорії та особливого феномену суспільних відносин

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.68.12

Ключові слова:

визначення сім’ї, ознаки сім’ї, право на державну охорону сім’ї, сімейне право України

Анотація

У статті порівнюються різні визначення поняття «сім’ї», оскільки категорія сім’ї є комплексною з точки зору не лише сімейного права, а й багатьох наук, таких як філософія, психологія, педагогіка, етнографія, демографія, економіка та соціологія. Кожну галузь знань сім’я цікавить в «розрізі» їх предмета та методології.
У юридичній науці, в першу чергу в сімейному праві, вказана категорія розглядається з позиції її правової охорони, насамперед у зв’язку із захистом прав та інтересів окремих членів сім’ї. Щоб правильно зрозуміти категорію сім’ї, необхідно визначити функції сім’ї, що остаточно визначить правову категорію сім’ї.
Виявлено, що не досягнуто консенсусу щодо характеристик сім’ї. Серед ознак сім’ї – спільне проживання, співіснування та проживання, крім них – наявність взаємних прав та обов’язків, спільне управління, взаємна моральна та матеріальна підтримка тощо, тому було запропоновано таке юридичне визначення сім’ї: «Сім’я - це правовідносини між особами, засновані на шлюбі, спорідненості, усиновленні та інших законодавчих підставах, що виражається в тому, що вони однаково наділені взаємною особистою немайновою та майновою сім’єю, права та обов’язки, спільне життя, спільні інтереси та взаємна юридична відповідальність».
З урахуванням специфіки сімейних прав, гарантованих ст. 8 Конвенції, у врегулюванні юридичних фактів у сімейно-правовій сфері мають враховуватися межі державного впливу на відносини, що складаються в сім’ї, а також дотримуватися баланс у нормуванні загально-правових відносин та приватних сімейних відносин особистого характеру, які взагалі не повинні регулюватися законом або мають піддаватися мінімальному нормативному впливу.
Наявність законодавчого запису терміну «сім’я» дозволить визначити, які суспільні відносини в сім’ї мають охоронятися законом, а які – залишити для регулювання моралі, звичаїв, традицій, як сімейне законодавство не повинно регулювати. всі стосунки між людьми в сім’ї, але тільки найважливіші серед них.

Посилання

Сім’я: юридична енциклопедія. Видання шосте. За ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін..: К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003., с. 736.

Явор О.А. Юридичні факти в сімейному праві України: усталені підходи і новітні тенденції: монографія. К.: Право. 2016., с. 352.

Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України. URL:http://mego.info/ (Дата звернення 10.12.2021).

Сімейне право: Навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. К.: Вен турі., 1997. 272 с.

Харитонов С.О. Новий Цивільний кодекс України як кодекс «пасіонарного» типу.: К.: Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2002. №2. С. 16-20.

Сімейне право України: Підручник. За ред. В.С.Гопанчука.: К.: Істина, 2002., с. 304.

Сімейне право України: підручник. За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Жилінкової.: К.: Юрінком Інтер, 2004., с. 264.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.: К.: Офіційний вісник України. 2003. №11. ст. 261.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-24

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право