Особливості медіації у кримінальному провадженні України

Анотація

Вирішення кримінального конфлікту шляхом діалогу, враховуючи інтереси обох сторін, як потерпілого, так і підозрюваного/обвинуваченого, виправлення особи, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, зменшення кількості повторно вчинених правопорушень – усе це є реальним результатом відновного правосуддя.

Однією з найпоширеніших форм реалізації відновного правосуддя є медіація у кримінальному процесі. Упровадження медіації в Україні сьогодні є одним з актуальних напрямів реформування системи доступу громадян до справедливого правосуддя.

Що таке медіація і яке її правове регулювання? Які особливості застосування медіації у кримінальному процесі? Саме на з’ясування цих питань  спрямована мета цієї наукової статті.

У статті розкрито поняття медіації у кримінальному провадженні. Проаналізовано чинне законодавство, Проект Закону України «Про медіацію» та міжнародно-правові акти, які регулюють питання медіації у кримінальному провадженні.

У роботі авторами виокремлено особливості медіації у кримінальному провадження, розкрито їх суть. Особлива увага зосереджена на специфіці суб’єктного складу, тяжкості і виду кримінального правопорушення як одних з критеріїв застосування чи неможливості застосування процедури медіації.

Сучасне українське законодавство передбачає достатньо передумов для можливості примирення між потерпілим і правопорушником, а відтак, і для застосування програм відновного правосуддя, у тому числі і медіації. Правовим інститутом, з яким часто порівнюють медіацію, а подекуди і ототожнюють, є угода про примирення між потерпілим та підозрюваним (обвинуваченим). В межах статті авторами подається власне бачення на співвідношення означених правових  інститутів.

Як підсумок, в статті констатовано існування всіх передумов для запровадження інституту медіації у кримінальне провадження та необхідність закріплення її на законодавчому рівні.