Правова природа оціночних понять «справедливість», «добросовісність» і «розумність» у Податковому кодексі України

Анотація

Стаття присвячена дослідженню у постановочному аспекті оновленого впродовж останніх декількох років доктринального правового інструментарію Податкового кодексу України з метою усунення пробілів у регулюванні податкових відносин та посилення визначеності податково-правових норм. Будь-яке право тільки прагне до правової визначеності, а по суті у значній мірі апріорі залишається невизначеним у строгому розумінні цього слова. Його робить таким в першу чергу та головним чином нездоланна процесуальна природа усіх суспільних відносин, в тім числі і відносин щодо оподаткування.

Конкретною метою дослідження є спроба аналізу правової природи оціночних понять справедливість, добросовісність і розумність у Податковому кодексі України.

У якості методологічного інструментарію використано антропосоціокультурний підхід, передусім аксіологічний, історичний та порівняльно-правовий методи як його складові.

За результатами дослідження обгрунтовано ряд висновків. Зокрема, з’ясовано, що для Податкового кодексу України ще не властиве широке та системне застосування оціночних понять справедливість, добросовісність та розумність. У випадках, коли вони у ньому вживаються, вітчизняним законодавцем вкладено у ці поняття докорінно відмінний від загальноприйнятого у європейському правовому просторі зміст або навіть вжито дані поняття як антиномії (недобросовісність, нерозумність) чи синоніми (раціональний). Разом з тим вже стала очевидною тенденція до фактичного вживання вищезазначених оціночних понять у якості принципів податкового права. Оскільки природа податку є спільною для усіх суспільств, а Україна заявила про свій намір інтегруватися у ЄС, назріла потреба імлементувати у Податковий кодекс України підходи щодо застосування оціночних понять справедливість, добросовісність і розумність, властиві їх вживанню у європейському правовому просторі – як легітимних принципів податкового права України. Стала очевидною потреба змінити назву статті 4 Податкового кодексу України  із «Основні засади податкового законодавства України» на «Принципи податкового права України» та викласти ці принципи зі світоглядних та методологічних підходів, властивих європейському публічному простору.