Правові підстави визнання шлюбного договору недійсним (аналіз судової практики)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.67.18Ключові слова:
шлюб, шлюбний договір, подружжя, правові підстави, визнання недійснимАнотація
У статті досліджено особливості правової природи та підстави визнання шлюбного договору недійсним. Встановлено, що сучасне сімейне право України доволі детально регламентує інститут шлюбного договору, хоч він був законодавчо закріплений тільки у 1992 році, після внесення змін до Кодексу про шлюб та сім’ю. Першочергово його собливістю було те, що він міг бути укладений тільки до офіційної реєстрації шлюбу, відповідно набував чинності із моменту укладення шлюбу. Крім того, поряд із врегулюванням майнових відносин, прелік яких був відкритим, контрактом могли бути врегулювані немайнові відносини подружжя. На разі шлюбний договір, врегульований більш детально Сімейним кодексом України і не передбачає можливості встановлювати в ньому подружжям особисті немайнові права.
Встановлено, що згідно положень глави 10 Сімейного кодексу України та статей 203, 215 Цивільного кодексу України, підставами для визнання шлюбного договору недійсним можуть бути такі: зміст договору суперечить законодавству України та моральним засадам суспільства; волевиявлення одного чи обох із подружжя під час укладення договору не є вільним і не відповідає внутрішній волі; шлюбний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені.
Проведений аналіз судової практики дозволив нам виокремити підстави та особливості, на які звертають увагу суди при розгляді справ про визнання шлюбних договорів не дійсними, зокрема: критерії правозгідності (правомірності) шлюбного договору; зміст не повинен суперечити самій сутності шлюбних договорів; волевиявлення обох із подружжя під час укладення шлюбного договору повинні бути вільним та відповідати їх внутрішній волі; шлюбний договір має бути спрямований на реальне настання тих правових наслідків, які ним обумовлені; шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
Обгрунтовано, що шлюбний договір є двостороннім правочином, який має спеціальний суб’єктний склад, містить законодавчі обмеження щодо предмету. Особливість його правової природи обумовлена тим, що він може зумовити виникнення прав та обов’язків щодо тих членів сім’ї, які не є сторонами договору (наприклад, щодо наявних чи майбутніх дітей). Запропоновано внести відповідні зміни до статті 103 Сімейного кодексу України.
Посилання
Онуфрієнко С. М. Укладання шлюбного договору при міжнаціональних шлюбах: національний та європейський досвід. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 12. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/12/68.pdf (дата звернення: 30. 09. 2021).
Байрачна М. І. Правова природа шлюбного договору. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2019. № 3. URL: http://www.juris.vernadskyjournals.in.ua/journals/2019/3_2019/10.pdf (дата звернення: 02. 10. 2021).
Кушнір А. С. Шлюбний договір – по українськи. Юридична газета онлайн. 2021. № 13. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/simeyne-pravo/shlyubniy-dogovir-poukrayinski.html (дата звернення: 02. 10. 2021).
Горобченко Ю. Ю. Правова природа шлюбного договору в цивільному законодавстві України. Часопис цивілістики. Вип. 21. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/8770/4851.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 01. 10. 2021).
Малиновська В. С., Кострікова Є. В. Шлюбний договір через призму судової практики: що в ньому можна прописувати. Юридична газета онлайн. 2020. № 17. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/simeyne-pravo/shlyubniy-dogovir-cherez-prizmu-sudovoyi-praktiki-shcho-mozhna-v-nomu-propisuvati.html. (дата звернення: 29. 09. 2021).
Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду 26 лютого 2020 року у справі N 755/19197/18. URL: https://verdictum.ligazakon.net/document/88016384 (дата звернення: 29.10.2021).
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року у справі № 756/7489/15-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/72073900 (дата звернення: 29.10.2021).
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 757/10715/17-ц. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174248 (дата звернення: 29.10.2021).
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2019 року у справі № 61-15813св18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84745900 (дата звернення: 30.10.2021).
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 червня 2021 року у справі № 367/3276/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97517513 (дата звернення: 30.10.2021).
Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року у справі № 755/19197/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/88016384 (дата звернення: 30.10.2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.