Сутність соматичних прав людини у процесі біомедичних досліджень: історіографічні засади

Автор(и)

  • М.В. Громовчук доктор юридичних наук, доцент, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна
  • С.П. Козодаєв кандидат юридичних наук, доцент, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.67.8

Ключові слова:

права і свободи людини, соматичні права людини, права людини четвертого покоління, біомедичне дослідження, історіографія

Анотація

Визначається, задля створення надійного сучасного наукового фундаменту розуміння сутності соматичних прав людини у процесі біомедичних досліджень доцільним вбачається історичний екскурс у специфіку дослідження того чи іншого правового питання конституційно-правових засад закріплення окремих соматичних права, виділення певних пріоритетів дослідження, формулювання доктринальних положень, на підставі яких і формувалося раніше діюче та чинне законодавство. Це дозволить виділити певні тенденції розвитку як правової доктрини, так і нормотворчої діяльності, результатом якої є докорінне вдосконалення чинного законодавства України, у тому числі й кодифікованого змісту, окреслити певні проблемні питання із одночасним з’ясуванням шляхів їх вирішення у різні історичні періоди із тим, щоб уникнути в майбутньому негативного та запозичити позитивний досвід. Саме врахування історичного досвіду доктринальних досліджень певних правових феноменів, стверджують вчені, дозволяє формувати досконалу сучасну наукову базу для вдосконалення конституційно-правового статусу того чи іншого правового інституту.

Вказується, історія становлення та розвитку механізму реалізації та захисту соматичних прав людини є невід’ємною складовою частиною історико-правового процесу. Вивчення позитивного досвіду в цій галузі, яка має глибоке історичне коріння та тісно пов’язана із соціально-економічними й політичними процесами, є важливим як для теорії, так і для практики. Невід’ємним елементом наукової розвідки будь-якого рівня та спрямування є ґрунтовна саме джерельна база, критичний аналіз і систематизація якої – першочергове завдання справжнього вченого. Саме це уможливлює здійснення об’єктивного й неупередженого дослідження в галузі юриспруденції, на чому наголошують сучасні науковці.

Посилання

Березівська Л. Д. Педагогічна історіографія: стан, проблеми, виклики. Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри : зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії освіти ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. Київ : 2018. 32 с.

Гаманко Р.Р. Проблема розвитку вищої духовної освіти початку ХХ ст. у сучасній українській історіографії. Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри : зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії освіти. Київ : 2018. 32 с.

Деметрадзе Т.Р. Конституційний принцип рівності праінки і чоловіка: поняття, зміст, механізм його реалізації та захисту. Дисертація на … к.ю.н. зі спец. 12.00.02 конституційне право; муніципальне право. Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». Ужгород, 2015. 215 с.

Колпаков В.К. Історіографія дослідження феномена «потерпілий в адміністративно-деліктному процесі» у вітчизняній адміністративно-правовій науці. Вісник Запорізького національного університету: «Юридичні науки» 2/2009. С. 62-71

Коляда Н. М. Педагогічне джерелознавство як важливий розділ методології історії педагогіки. Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри : зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії освіти. Київ : 2018. 32 с.

Міхно О. П. Класифікація джерельної бази дослідження психологопедагогічної характеристики особистості учня в історії розвитку вітчизняної школи та педагогічної науки. Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри : зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії. Київ : 2018. 32 с.

Петренко О. Б. Роль і місце навчальної дисципліни «Історіографія та джерелознавство історико-педагогічних досліджень» у підготовці доктора філософії зі спеціальності 011 «Науки про освіту». Історіографія як важливий складник досліджень з історії освіти: європейський і вітчизняний виміри : зб. матеріалів наук.-методолог. семінару з історії освіти. Київ : 2018. 32 с.

Попова Т.Н. Историография в контексте дисциплинарной истории. Материалы научно-практической конференции «Теории и методы исторической науки: шаг в XXI век». М., 2008. С.232-234

Сидорова Т.А. Историография как интеллектуальная история: проблемы междисциплинарности и контекста. Материалы научно-практической конференции «Теории и методы исторической науки: шаг в XXI век». М., 2008. С. 236-238

Черниш В.М., Степаненко В.Д., До питання про історіографію вітчизняного нотаріату: історико-правовий аспект. Юридичний радник. №1(49) лютий 2010. С. 5-9.

Яркова Е.Н., История и методология юридической науки: учебное пособие. Тюмень: Издательство Тюменского государственного университета, 2012. 357 с.

Dmytry Byelov, Ján Holonich, The principle of humanism in the state-individual relationship. Journal of social sciences, nursing, public health and education. 1/2021. P 138-143.

Dmytry Byelov, Myroslava Hromovchuk, Daniel Berlinger. Modern doctrine of constitutionalism and classification of human and civil rights and freedoms: some aspects. Visegrad Journal on Human Rights. 2021. Issue 3. S. 34-37.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-16

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право