Правове регулювання будівництва у Стародавньому Римі в координатах ціннісно-смислового універсуму квіритів

Автор(и)

  • В. М. Вовк доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління і права імені Леоніда Юзькова, Україна
  • Л.Л. Місінкевич доктор історичних наук, профессор, професор кафедри теорії та історії держави і права Хмельницького університету управління і права імені Леоніда Юзькова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.67.2

Ключові слова:

римське право, Рим-місто, римська культура, римське приватне право, сервітутне право, імператорські конституції

Анотація

В статті розкриваються малодосліджені питання органічного взаємозв’язку  світоглядного універсуму стародавніх римлян та правового регулювання будівництва в Римі. Автори, спираючись на філософсько-правові, культурологічні, історичні розвідки вітчизняних і зарубіжних вчених пропонують власне бачення проблем будівництва у Стародавньому Римі та його правового регулювання. В статті акцентується увага на факті міста як культурному феномені, який формує власний внутрішній світ, свою ціннісно-ієрархічну систему,  має оригінальний ландшафт і відповідні ознаки. Доводиться, що Рим-місто був специфічним об’єктом, якому притаманна метафізична і духовна проекції, в межах якої існувала специфічна система правової регуляції. У рамках наукової розвідки автори роблять висновок про те, що квірити мали власну, самобутню ідею простору (відмінну від ідеї простору стародавніх греків), яка мала специфічне матеріальне втілення в архітектурі – закриті і тісні житлові приміщення та просторі і високі будівлі для громадських потреб і культові споруди. Крім цього, автори звертають увагу на те, що правове регулювання будівництва у Стародавньому Римі було органічним поєднанням звичаєвої практики та свідомого законотворення уповноважених осіб. Особливістю правового регулювання будівництва в Стародавньому Римі було те, що воно першопочатково обмежувалося сервітутним правом, а в подальшому законодавчі ініціативи мали превентивний характер, оскільки були спрямовані на запобігання  пожежам.

В статті переконливо доводиться, що Рим-місто і все, що в ньому відбувається, є історично фіксованим станом, а тому його дослідження пов’язане з привнесенням суб’єктивізму автора, попри академічне раціональне звуження історико-правових явищ, які досліджуються та оцінюються.

Посилання

Иконников А. В. Пространство в архитектуре римской античности. URL: http://antique.totalarch.com/space_in_the_architecture_of_roman_antiquity_ikonnikov

Авенариус М. Римское право как право Города. Истоки концепции и изменяющиеся условия ее дальнейшего развития. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/rimskoe-pravo-kak-pravo-goroda-istoki-kontseptsii-i-izmenyayuschiesya-usloviya-ee-dalneyshego-razvitiya

Кнабе Г. С. Древний Рим — история и повседневность : очерки. М. : Искусство, 1986. 206 с.

Вовк В. М. Бівалентність римської правової реальності. Полтава : Полтавський літератор, 2011. 351 с.

Кнабе. Г. С. Теснота и история в древнем Риме. URL:https://seann.livejournal.com/3843955.html

Гиро П. Частная и общественная жизнь римлян. СПб: Алетейя, 1995. 592 с.

Коптев А. Ранний Рим и греческий полис. URL:https://istorichka.ru/Periodika/Vestnik_drevnej_istorii/2015/2015_3.pdf

Ветрувий. Десять книг об архитектуре. СПб. : Азбука, Азбука-Аттикус, 2017. 320 с.

История античной архитектуры. URL: http://antique.totalarch.com/gha_roma/3/18

Beloch K. J. Die Bevölkerung der griechisch-römischen Welt. Lpz., 1886

Немчинов В. М. Метафизика Города. URL: http://www.glazychev.ru/bibliography/1995_gorod_kak_sociokult_yavlenie/1995_gorod_kak_sociokult_yavlenie.pdf

Ювенал. Римская сатира: Пер. с латин. М.: Художественная литература. 1989. 541 с.

Великий пожар Рима. URL: http:// history.wikireading.ru/28556

Светоний. Жизнь двенадцати цезарей. M. 1988. 512 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень