Міжнародно-правова регламентація транснаціональної кіберзлочинності у кіберпросторі

Анотація

У статті розглядається міжнародно-правова регламентація протидії кіберзлочинності, що розглядається як явище транснаціонального характеру. У групі транснаціональних злочинів, поряд із незаконним обігом наркотичних засобів, терористичними акціями, «відмиванням» брудних коштів, незаконним ввезенням мігрантів, торгівлею людьми, незаконним обігом вогнепальної зброї, фальшуванням грошей тощо, кіберзлочини посідають вагоме місце з огляду суспільної шкоди, безпрецедентного поширення у світі й стрімкого зростання. Вивчаються напрацьовані міжнародним кримінальним правом механізми і напрямки боротьби із кіберзлочинами, серед яких міжнародно-правова регламентація має основоположне значення, й відзначаються складнощі у визначенні понять «кіберзлочинність» та «комп’ютерні злочини». Наводиться класифікація видів кіберзлочинів та виявляються найбільш характерні їх риси.

Автором аналізуються міжнародні нормативні документи, що складають правову основу регулювання відносин у сфері міжнародної кіберзлочинності, серед яких чільне місце посідають конвенції, зокрема Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р., Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність від 23 листопада 2001 р. та Додатковий протокол до неї від 28 січня 2003 р. Аналізуються зобов’язання держав щодо криміналізації кіберзлочинів у національному законодавстві, розглядаються види протиправних дій, пов’язаних з кіберзлочинністю, зокрема основні чотири групи злочинів, які класифікуються у Конвенції про кіберзлочинність 2001 р. по родовому об’єкту та за видовими ознаками об’єкта посягання: 1) злочини проти конфіденційності, цілісності і доступності комп’ютерних даних і систем; 2) правопорушення, пов’язані з використанням комп’ютерних засобів; 3) правопорушення, пов’язані із змістом даних; 4) правопорушення, пов’язані з порушенням авторського права і сумісних прав, а також додаткові види відповідальності і санкції (замах, співучасть). Протокол до Конвенції про кіберзлочинність 2003 р. розширює це коло злочинів й містить зобов’язання стосовно криміналізації наступних діянь: поширення расистських і ксенофобських матеріалів через комп’ютерні системи. Відзначається обмеженість дії Конвенції про кіберзлочинність 2001 р., ухваленої Радою Європи, й необхідність прийняття універсального документу, що значно б підвищило рівень протидії злочинам у кіберпросторі.