Закордонний досвід правового регулювання управління чергами автотранспорту перед пунктами пропуску через державний кордон

Анотація

У статті досліджено питання правового регулювання управління чергами автотранспорту перед міжнародними автомобільними пунктами пропуску через державний кордон в країнах Європи на прикладі Естонської Республіки. Акцентовано увагу, що перевізники та вантажовідправники, очікуючи кілька діб в живій черзі на державному кордоні України з країнами Європейського Союзу, в наслідок чого несуть економічні збитки а також інші незручності. Визначено причини виникнення черг автотранспорту перед міжнародними автомобільними пунктами пропуску через державний кордон та запропоновано шляхи їх вирішення. Проаналізовано позитивні та негативні сторони використання електронної черги автотранспорту перед міжнародними автомобільними пунктами пропуску через державний кордон Естонії. Розкрито процедуру бронювання місця в електронній черзі, в тому числі у пріоритетній, порядок оплати за бронювання місця, порядок перетину через кордон з використанням електронної черги та особливості користування зоною очікування перед пунктом пропуску. Визначено підстави та порядок анулювання місця в електронній черзі. Зроблено висновок що, в наслідок запровадження єдиної інформаційної електронної системи бронювання часу перетину кордону (GoSwift) в Естонії, естонські пункти пропуску сьогодні практично розвантажені. Такі електронні черги дають змогу впорядкувати значну частину процесів і додати більше комфорту при його перетині. Резюмовано, що для впровадження системи електронної черги в’їзду транспортних засобів в пункти пропуску через державний кордон в Україні необхідно вирішити ряд завдань. Насамперед оцінити транспортні потоки за різними видами транспорту у контексті фактичної пропускної здатності пунктів пропуску, вивчити місцеву специфіку експортно-імпортних операцій, відкрити тимчасові пішохідні пункти пропуску, збільшити штат працівників прикордонної служби,  виділити територію перед пунктами пропуску та облаштувати зони очікування з розвинутою інфраструктурою для транспортних засобів. Що потребує додаткового фінансування з державного бюджету, а також унормування даного питання на законодавчому та відомчому рівнях.