Соціальне замовлення у сфері надання соціальних послуг

Анотація

Стаття присвячена аналізу істотних ознак соціального замовлення на соціальні послуги. Насамперед акцентується увага на відсутності єдності думок науковців щодо визначення терміну «соціальне замовлення». Встановлено, що в іноземній науковій літературі вчені для позначення терміну «соціальне замовлення» використовують поняття «social contracting», «social order» та «social commissioning» та вкладають у їхній зміст дещо різні значення. Відтак поняття «соціальне замовлення» визначають як: 1) діяльність держави; 2) форма державної підтримки; 3) комплекс заходів; 4) правовий механізм. Обґрунтовано доцільність визначення соціального замовлення у правовідносинах соціального забезпечення як спеціального правового засобу за допомогою якого можливе здійснення впливу на поведінку учасників правовідносин соціального забезпечення.

У публікації обстоюється думка, що соціальне замовлення є однією із умов виникнення державно – приватного партнерства. Запропоновано державно – приватне партнерство у правовідносинах із надання соціальних послуг визначати як співробітництво між державою Україна, АР Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування (уповноваженими органами у сфері надання соціальних послуг) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організаціями (надавачами соціальних послуг), з питань надання соціальних послуг, що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому Законом України «Про соціальні послуги» та іншими нормативно – правовими актами, які регулюють правовідносини соціального забезпечення.

Обґрунтовується теза, що предметом соціального замовлення є соціальні послуги і вирішення соціальних проблем державного/регіонального/місцевого значення в частині забезпечення потреб осіб/сімей у соціальних послугах (державні/регіональні/місцеві програми соціальних послуг).

Встановлено, що основними формами реалізації соціального замовлення у правовідносинах соціального забезпечення є публічні закупівлі соціальних послуг та фінансування державних/регіональних/місцевих програм соціальних послуг. Публічні закупівлі соціальних послуг здійснюються в порядку, визначеному Закон України «Про публічні закупівлі», з урахуванням особливостей визначених Законом України «Про соціальні послуги». Соціальне замовлення у формі фінансування державних/регіональних/місцевих програм соціальних послуг формуються за результатами конкурсу, який оголошується замовником відповідно до плану реалізації відповідної цільової програми.