Поняття та сутність електронних правочинів за цивільним правом України
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.14Ключові слова:
електронний правочин, електронний договір, електронне повідомлення, електронний документ, електронна торгівля.Анотація
Дане наукове дослідження присвячене аналізу правового регулювання електронних правочинів в цивільному праві України, розкриттю проблемних питань, які пов’язані із практичною застосування норм Закону України «Про електронну комерцію».
В рамках даної статті було здійснено теоретико-прикладне дослідження різних підходів науковців, а також позиції законодавця щодо розуміння поняття та сутності електронного правочину через його співставлення з традиційними підходами до розуміння поняття та сутності правочину. Проведено аналіз Закону України «Про електронну комерцію» та встановлено, що останнім визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Задля досягнення поставленої мети, автором були застосовані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав можливість проаналізувати сутність електронних правочинів як різновиду юридичних фактів, що впливають на динаміку зобов’язальних правовідносин в системі цивільного права України. Тоді як використання формально-юридичного методу надало можливість проаналізувати нормативні акти пов’язані з регулюванням електронних правочинів, що сприяло належному розкриттю завдань дослідження.
На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що електронні правочини, як і правочини в цілому, являють собою різновид юридичних фактів, що виступають у вигляді акту вольової правомірної поведінки, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Встановлено, що характерною особливістю електронних правочинів є їх здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Визначено, що характерною рисою електронних правочинів є інтерактивність, оперативність і мультимедійність.
Посилання
Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Закон України від 16.09.2014 № 1678-VII. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2014. № 40. С. 2843.
Про електронну комерцію: Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 45. С. 2344.
Пояснювальна записка до Закону України «Про електронну комерцію». URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?pf3516=0957&skl=9 (дата звернення: 05.08.2021).
Катинська Л. Р. Питання відповідності Закону України «Про електронну комерцію» європейському законодавству. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2015. Вип. 35(2.1). С. 165-169.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40. Ст. 356.
Спасибо-Фатєєва І. Актуальні питання форми правочинів (теоретико-практичний аспект). Підприємництво, господарство і право. 2002. № 8. С. 32–36.
Катинська, Л. Р. Електронна форма правочину (порівняльний аналіз правового регулювання в Україні та Польщі): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Тернопіль: ТНЕУ, 2017. 193 с.
Про електронні довірчі послуги: Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII. Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 45. C. 5
Давидова І.В. Правочини та їх недійсність в інформаційному суспільстві: дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.03. Одеса, 2018. 486 с.
Єременко К. О. Цивільно-правові наслідки недотримання вимог щодо форми правочину: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Одеса, 2014. 20 с.
Конвенція Організації Об'єднаних Націй про використання електронних повідомлень в міжнародних договорах: Конвенція; ООН від 23.11.2005. База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/995_e71 (дата звернення: 06.09.2021)
Філатова Н. Правочини з використанням електронної форми представлення інформації. Проблеми законності. 2017. Вип. 136. С. 40-55
Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность. М., 1954. 245 с.
Давидова І. В. Загальні ознаки правочинів, що вчиняються суб’єктами цивільних правовідносин. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. С. 25-28.
Баранова Л.М., Бєгова Т.І. Цивільне право: підручник: у 2 т. / за ред. В.І. Борисової. Х.: Право, 2011. Т. 1. 656 с.
Prawo Internetu / Paweł Podrecki [i in.]; pod red. P. Podreckiego. Warszawa: Wydaw. Prawnicze LexisNexis, 2004. - 534 s.
Блажівська Н. Є. Електронний правочин у цивільному праві України: дис. канд. юр. наук: 12.00.03. Київ, 2013. 200 с.
Блажівська Н.Є. Електронний правочин: поняття та класифікація. Вісник Верховного Суду України. 2007. № 11 (87). С. 32–36.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.