Конституційно-правовий механізм забезпечення засад (принципів) виборів народних депутатів України

Автор(и)

  • С.М. Марцеляк кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного і муніципального права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Ukraine
  • М. О. Марцеляк студент Інституту підготовки кадрів для органів юстиції України Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.12

Ключові слова:

механізм, конституційно-правовий механізм, вибори, засади (принципи) виборів народних депутатів України

Анотація

Автори піднімають актуальну проблему забезпечення проголошених Конституцією України та національним виборчим законодавством засад виборів народних депутатів України.  Відзначено, що засади виборів народних депутатів України являють собою особливий правовий феномен, які уособлюють основоположні, фундаментальні ідеї, що визначають зміст і порядок формування єдиного органу законодавчої влади в Україні, знаходять свій вираз і прояв в правовій сфері життєдіяльності суспільства й держави та характеризуються такими рисами: 1) віддзеркалюють свідомий та вольовий аспекти виборів; 2) це основоположні ідеї, керівні правила, які містять визначальні настанови керівного характеру щодо виборів народних депутатів України, орієнтир у формуванні виборчого права; 3) мають загальний характер, їм властивий елемент узагальнення, піднесений над конкретикою; 4) виражають сутність виборчого права як системи правових норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані з виборами органів публічної влади; 5) є соціальним явищем, надбанням демократичного розвитку світової спільноти. Засади парламентських виборів визначають змістовне наповнення виборчого процесу і характеризуються високим рівнем науково-теоретичної обґрунтованості, історичної вивіреності й апробованості на практиці, слугують орієнтирами і координатами правового впливу на учасників виборчих правовідносин. Виходячи з їх важливості у формуванні єдиного законодавчого органу України важливим питанням є їх забезпечення через відповідний конституційно-правовий механізм. На підставі проведеного аналізу доктринально-правових уявлень про механізм держави, механізм правового регулювання, правовий механізм робиться висновок конституційно-правовий механізм забезпечення засад виборів народних депутатів України – це визначена Конституцією та деталізована законами України, взята в єдності, внутрішньоврегульована сукупність юридичних засобів, що охоплює нормативну та інституційну складову, за посередництвом яких практично здійснюється правовий вплив на суспільні відносини щодо правомірної реалізації, охорони та захисту засад виборів народних депутатів України. Він охоплює собою два складових елементи: нормативний (матеріально-правовий і процесуально-правовий) і інституційний.

Посилання

Словарь русского языка : в 2 т. М. : , 1986. Т. 2. 968 с.

Ожегов С. И. Словарь русского языка. М. : Русский язык, 1983. 816 с.

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. 2-е вид. К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії. Т.6. 1981. 552 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Г. Бусел]. К. ; Ірпінь : Перун, 2003. 1440 с.

Общая те¬о¬рия го¬су¬дар¬ст¬ва и пра¬ва. Ака¬де¬ми¬че¬с¬кий курс в трех то¬мах / Отв. ред. М.Н. Мар¬чен¬ко. 3-е изд., пе¬ре¬раб. и доп. М.: Нор¬ма, 2007. Т. 3: Го¬судар¬ст¬во, пра¬во, об¬ще¬ст¬во. 432 с.

Загальна теорія держави і права : [підруч. для студ. юридич. спец. вищ. навч. закл.] / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; [за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина]. Х. : Право, 2002. 432 с.

Механізм держави. Матеріал з Вікіпедії URL : http://uk.wikipedia.org/wiki/Механізм_держави

Горшенев В. М. Способы и организационные форы правового регулирования в социалистическом обществе. М. : Юрид. лит., 1978. 256 с.

Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. М. : Юрид. лит., 1966. 187 с.

Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций ; в 2-х т. Свердловск. Т. 1. 1972. 396 с.

Куракін О.М. Структура механізму правового регулювання. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2015. Серія ПРАВО. Випуск 35. Частина ІІ. Том 1. С. 46-49.

Тарахонич Т.І.Механізм дії права, механізм правового регулювання, механізм реалізації права: особливості взаємодії. Держава і право. Випуск 50. С. 12-18.

Коссе Д.Д. Правовий режим та механізм правового регулювання: ознаки та співвідношення. Держава і право. Випуск 44. С. 25-31.

Шундиков К.В. Ме¬ха¬низм пра¬во¬во¬го ре¬гу¬ли¬ро¬ва¬ния: Учеб. по¬соб. / Под ред. А.В. Маль¬ко. Са¬ра¬тов: СГАП, 2001. С. 42.

Рыбак С. В. Органы внутренних дел в механизме обеспечения прав и свобод гражданина [Электронный ресурс] : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “теория и история права и государства ; история правовых учений”. Ростов-на-Дону, 1999. 20 с.

История, теория и практика прав человека : курс лекций / [под ред. Т. Н. Нуркаевой]. Уфа : Восточный университет, 1998. 90 с.

Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник. Х. : Консум, 2000. 704 с.

Витрук Н.В. Социально-правовой механизм реализации конституционных прав и свобод граждан. Конституционный статус личности в СССР. М. : Юрид. лит., 1980. С. 180–196.

Олейник А. Е. Реализация прав советских граждан в условиях формирования социалистического правового государства. Актуальные проблемы формирования правового государства. Х. : Юрид. ин-т, 1990. С. 20–21.

Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика: монографія. Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. 450 с.

Червякова Е. Б. Защита конституционных прав граждан средствами прокурорского надзора (проблема общенадзорной деятельности) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11. Х., 1992. 244 с.

Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика). Право України. 1994. № 10. С. 49–51.

Лучковська С. Г. Окремі аспекти вдосконалення механізму судового захисту прав і свобод людини і громадянина. Вісник Технологічного університету поділля. 2002. № 4. С. 30–35.

Грудцына Л. Ю. Судебная защита прав и свобод личности: теоретический аспект. Законодательство и экономика. 2003. № 8. С. 70–77.

Збірник рішень судів за підсумками розгляду скарг і заяв суб’єктів виборчого процесу на позачергових виборах народних депутатів України 2007 року / [редкол. : В. М. Шаповал (голова), А. Й. Магера (заступник голови), Ж. І. Усенко-Чорна (заступник голови) та ін.]. К. : ППВФ, 2008. 704 с.

Стецюк П. Вибори у механізмі функціонування конституційної держави. Право України. 2013. № 5. С. 30–37.

Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Ст. 99.

Совгиря О. Участь Уряду України у виборчому процесі: теоретико-прикладні аспекти. Право України. 2013. № 5. С. 150–157.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право