Розбудова електронної держави: правові підходи

Автор(и)

  • А. А. Маркулинець аспірант кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.10

Ключові слова:

електронне урядування, діджиталіація, інформаційно-телекомунікаційні технології, електронна держава

Анотація

За останнє десятиліття електронне урядування надзвичайно розвинулося від того, що воно стало  проблемою саме по собі, до того, що воно стало наскрізним трансформаційним питанням, що підтримує можливості урядів виконувати обіцянки. Визначене різними суб’єктами по-різному, електронне урядування зазвичай відноситься до використання інформаційно-комунікаційних технологій для зміни відносин між громадянами, підприємствами та різними гілками влади. Це передбачає набагато більше, ніж просто переклад державних послуг на цифрові платформи. Швидше, електронне урядування почало відноситись до форм взаємодії між урядом та неурядовими зацікавленими сторонами. Це процес, для виконання якого потрібна загальна урядова (або міжвідомча) стратегія, планування, ресурси та політична воля. Зараз урядам важливо подивитися на свої досягнення, визначити та зосередитись на середньо- та довгострокових питаннях, які з’являться у найближчому десятилітті. Електронний уряд у своїй основі використовує інформацію та інформаційні технології та тягне за собою розвиток електронних послуг та надання якісної інформації громадянам. Він також намагається підвищити прозорість та підзвітність та створити ефективні державні інституції. Такий розвиток подій призвів до збільшення обсягу інформації, яку державні установи мають збирати, направляти та плюралізувати. Європейські уряди заохочуються інвестувати у розвиток електронного уряду та надавати громадянам доступ до своїх інформаційних потоків. Європа прийняла Директиву про інформацію про державний сектор, оскільки на неї дивляться як на ресурс, який може стимулювати інновації та національний розвиток. Уряди у всьому світі ухвалюють закони про свободу інформації, щоб полегшити доступ до урядової інформації. Однак, це також потребуватиме надійної структури управління інформацією, яка включає архівування та реєстрацію інформації, загальні специфікації для полегшення обміну інформацією між державними установами, аналіз бізнес-процесів для виявлення важливої ​​інформації та управління всім інформаційним контингентом. Дане дослідження спрямоване  на розкриття правових підходів до електронного урядування, концепції електронної держави в Україні та світі, інструментів впровадження цифрової держави, а також перспективи та переходу державного апарату в режим реального часу.

Посилання

United Nation E-Government Survey. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2018-Survey/E-Government%20Survey%202018_FINAL%20for%20web.pdf (дата звернення 05.08.2021 р.);

Концепція розвитку електронного урядування в Україні: Розпорядження Кабінету Міністру України від 20.09.2017 р. Урядовий кур'єр. 2017. № 181.

Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи з питань е-урядування від 12.05.2004. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_574#Text (дата звернення 05.08.2021 р.)$

Соломко Ю. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 2 (55). Ч. 1. С.135-143;

Костенко І.В. Основні принципи електронного урядування. Часопис Київського університету права. 2019/4. С.117-121;

Ємельяненко О. Традиційний та електронний уряд: концептуальні відмінності. URL: http://www.viche.info/journal/811/. (дата звернення 05.08.2021 р.)

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право