Теоретичні підходи до визначення поняття та правового регулювання штучного інтелекту

Анотація

Дана стаття присвячена аналізу підходів до правового регулювання штучного інтелекту. Питання врегулювання сфери штучного інтелекту та його вплив на реалізацію та захист прав людини перебувають на етапі активних розробок в працях вчених переважно країн Європи, та дещо менше освітлені в наукових розробках вчених України та інших країн колишнього Радянського союзу. З огляду на тенденції стрімкого розвитку технологій ШІ можемо допустити, що найближчим часом ця тема займатиме центральне місце серед наукових досліджень юриспруденції. З огляду на визначення місця технологій штучного інтелекту в системі права проводиться загальний аналіз підходів до правового регулювання цієї технології.

     Під час аналізу розглядається структура правового регулювання на прикладі розробок вчених та висновків Ради Європи, надається декілька альтернативних підходів до визначення суб’єктно-об’єктної природи поняття «штучний інтелект». Деякі вчені пропонують здійснювати правове регулювання «штучного інтелекту» як об’єкта правових відносин, в основі якого лежить створена та керована людиною технологія. Інші ж вчені пропонують наділити «штучний інтелект» суб’єктною правоздатністю та дієздатністю, розглядаючи його як щось автономне та таке, що може самостійно нести відповідальність за свої дії. У статті проаналізовано підгрунтя та можливі наслідки імплементації цих двох в правові системи. Також висвітлено питання прав та обов’язків розробників, власників та осіб, що використовують роботів у своїй діяльності. В статті частково висвітлено гібридну модель правовідносин, за якої частина суспільних відносин реалізується без участі людей.

     Також наголошується на позитивних та негативних наслідках застосування запропонованих вченими підходів.

     Авторкою наголошено на низькому рівні розвитку правових підходів та відсутності єдності в підході, який можна було б застосовувати на практиці.