Теоретичні підходи до визначення поняття та правового регулювання штучного інтелекту

Автор(и)

  • С.Р. Корнєєва аспірантка кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету Ужгородського національного університету , Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.9

Ключові слова:

штучний інтелект, права людини

Анотація

Дана стаття присвячена аналізу підходів до правового регулювання штучного інтелекту. Питання врегулювання сфери штучного інтелекту та його вплив на реалізацію та захист прав людини перебувають на етапі активних розробок в працях вчених переважно країн Європи, та дещо менше освітлені в наукових розробках вчених України та інших країн колишнього Радянського союзу. З огляду на тенденції стрімкого розвитку технологій ШІ можемо допустити, що найближчим часом ця тема займатиме центральне місце серед наукових досліджень юриспруденції. З огляду на визначення місця технологій штучного інтелекту в системі права проводиться загальний аналіз підходів до правового регулювання цієї технології.

     Під час аналізу розглядається структура правового регулювання на прикладі розробок вчених та висновків Ради Європи, надається декілька альтернативних підходів до визначення суб’єктно-об’єктної природи поняття «штучний інтелект». Деякі вчені пропонують здійснювати правове регулювання «штучного інтелекту» як об’єкта правових відносин, в основі якого лежить створена та керована людиною технологія. Інші ж вчені пропонують наділити «штучний інтелект» суб’єктною правоздатністю та дієздатністю, розглядаючи його як щось автономне та таке, що може самостійно нести відповідальність за свої дії. У статті проаналізовано підгрунтя та можливі наслідки імплементації цих двох в правові системи. Також висвітлено питання прав та обов’язків розробників, власників та осіб, що використовують роботів у своїй діяльності. В статті частково висвітлено гібридну модель правовідносин, за якої частина суспільних відносин реалізується без участі людей.

     Також наголошується на позитивних та негативних наслідках застосування запропонованих вченими підходів.

     Авторкою наголошено на низькому рівні розвитку правових підходів та відсутності єдності в підході, який можна було б застосовувати на практиці.

Посилання

Bughin J., Hazan E., Ramaswamy S., Chui M., Allas T., Dahlström P., Henke N., Trench M. Artificial intelligence: The next digital frontier? Discussion Paper/ McKinsey Global Institute. Штучний інтелект: Наступний цифровий кордон? Дискусійний огляд/Глобальний інститут McKinsey // <https://www.mckinsey.com/~/media/McKinsey/Industries/Advanced%20Electronics/Our%20Insights/How%20artificial%20intelligence%20can%20deliver%20real%20value%20to%20companies/MGI-Artifi- cial-Intelligence-Discussion-paper.ashx>. —2017.

Petit N. Law and Regulation of Artificial Intelligence and Robots: Conceptual Framework and Normative Implications. Петіт Н. Право та регулювання штучного інтелекту та роботів: Концептуальні рамки та нормативні наслідки //<https://ssrn.com/abstract=2931339>. – 2017. – 31 p

Leenes R., Lucivero F. Laws on Robots, Laws by Robots, Laws in Robots: Regulating Robot Behaviour by Design. Закони про роботів, Закони створені роботами, Закони в сфері робототехніки: Регулювання поведінки роботів //<https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2546759>. – 32 p.

Calo R. Robotics and the Lessons of Cyberlaw. Робототехніка та питання кіберправа //California Law Review. – 2015. – Vol. 103. – № 3. – P. 513–563.

Van Est R., Gerritsen J., Kool L. Human rights in the robot age: Challenges arising from the use of robotics, artificial intelligence, and virtual and augmented reality / Expert report written for the Committee on Culture, Science, Education and Media of the Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE). Права людини в епоху роботів: Виклики, що виникають унаслідок використання робототехніки, штучного інтелекту та віртуальної та доповненої реальності / Експертний звіт, підготовлений для Комітету з питань культури, науки, освіти та медіа Парламентської Асамблеї Ради Європи – The Hague: Rathenau Instituut, 2017. – 57 p. – P. 46. https://www.rathenau.nl/en/publication/human-rights-robot-age-challengesarising-use-robotics-artificial-intelligence-and

Карчевський М.В. Правове регулювання соціалізації штучного інтелекту. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. - 2017. - Вип. 2. - С. 99-108. - http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2017_2_13

Баранов О.А. Інтернет речей і штучний інтелект: Витоки проблеми правового регулювання (частина 1) http://aphd.ua/publication-376/

Schuett, A Legal Definition of AI. Правове визначення штучного інтелекту:https://www.researchgate.net/publication/336198524_A_Legal_Definition_of_AI

Thomas Wischmeyer and Rademacher, Regulating Artificial Intelligence. Регламентуючи штучний інтелект:https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-32361-5

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право