Законодавча влада як легітимна основа законотворчої діяльності

Автор(и)

  • З.О. Погорєлова кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.66.3

Ключові слова:

законодавча влада, законодавча діяльність, законотворчість, законотворча діяльність, законодавчий процес, законотворчий процес

Анотація

Стаття присвячена дослідженню природи законодавчої влади та розкриттю її ролі слугувати легітимною основою законотворчої діяльності. Обґрунтовується положення про те, що парламент, як представницький орган усього народу, має найвищий рівень легітимності та на цій підставі реалізує право законодавчого унормування суспільних відносин згідно принципу поділу влади, включаючи виключне право на регулювання законом найважливіших питань організації і здійснення влади та життєдіяльності суспільства (стаття 92 Конституції України). Розкривається співвідношення понять законодавчої влади і законодавчої діяльності парламенту і обґрунтовується визнання законодавчої діяльності парламенту основною, ключовою функцією парламенту і організаційним способом реалізації законодавчої влади держави, що полягає у прийнятті від імені народу законів, як актів вищої юридичної сили, та введенні їх  в дію. Досліджуються умови, обсяг, межі, переваги і недоліки поширеної  в демократичних країнах практики делегованого законодавства, а також санкціонованої законом урядової нормотворчості на основі передбачених окремими законами доручень уряду.

Аналізуються повноваження парламенту у сфері законотворчої діяльності, джерелом яких є делегована народом Верховній Раді України законодавча влада, в силу чого парламент отримує від народу першочергове право на здійснення своєї законотворчої діяльності і контроль за такою діяльністю з боку інших уповноважених суб’єктів.

Розкривається сутність законотворчої діяльності, що здійснюється в рамках законотворчого процесу, як діяльності по виявленню потреби у правовому регулюванні суспільних відносин, оцінці проєктів законів, їх доопрацюванні, проведенні фахової експертизи, обговоренні і доопрацюванні у комітетах, тобто усіх діях, які спрямовані на належне опрацювання проєктів законів. При цьому зазначається, що законотворчий процес не тільки і не стільки обмежується парламентом, а включає також і допарламентські стадії роботи над проєктом закону (ініціювання, розробки проекту, громадського обговорення, проведення його експертизи, погодження з зацікавленими органами і організаціями). 

Дається загальна характеристика суб’єктів законотворчої діяльності, аналізується природа повноважень парламенту по  організації і здійсненню контролю за законотворчою діяльністю.

Посилання

Руссо, Жан-Жак. Про суспільну угоду, або принципи політичного права. С.149. ULR: http://litopys.org.ua/rousseau/rous01.htm (дата звернення 02.06.2021).

Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2002 від 17 жовня 2002 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84, 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України). Офіційний вісник України від 15.11.2002. – 2002 р., № 44, стор. 190, стаття 2045, код акта 23555/2002. (дата звернення 04.06.2021 р.).

Відомості Верховної Ради УРСР від 11.07.1978 — 1978 р., № 18, стаття 268.

Сорока С. В. Делеговане законодавство як форма участі уряду в законодавчому процесі у країнах Європейського Союзу. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Сер. : Державне управління. 2012. Т. 181, Вип. 169. С. 54-62.

Iancu B. (2012) The Constitutional History of Delegation: Rules and Changes. In: Legislative Delegation. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi-org.ezp.ukma.edu.ua:8043/10.1007/978-3-642-22330-3_3.

Borghetto, Enrico. Delegated decree authority in a parliamentary system: the exercise of legislative delegation in Italy (1987-2013). Journal of Legislative Studies. Jun2018, Vol. 24 Issue 2, p179-196. ULR: https://doi.org/10.1080/13572334.2018.1439441.

Bostan, Ionel. Dimensions of the aspect of “legislative authority” of the executive branch. Journal of Public Administration, Finance and Law. 2014, Issue 6, p247-254. ULR: https://www.jopafl.com/uploads/issue6/DIMENSIONS_OF_THE_ASPECT_OF_LEGISLATIVE_AUTHORITY_OF_THE_EXECUTIVE_BRANCH.pdf

CDL-AD(2019)019, Parameters On The Relationship Between The Parliamentary Majority And The Opposition In A Democracy: A Checklist, Opinion No. 845/2016, 24 June 2019, paras 119–121. [Параметри взаємозв'язку між парламентською більшістю та опозицією в демократії: контрольний список, Висновок № 845/2016, від 24 липня 2019 року, с. 119–121].

CDL-AD(2020)014, Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія). Дотримання принципів демократії, прав людини та верховенства права в умовах надзвичайного стану – міркування. Нікос Алівізатос (член Комісії, Греція), Вероніка Білкова (членкиня Комісії, Чеська Республіка), Йен Камерон (член Комісії, Швеція), Олівер Каск(член Комісії, Естонія), Каарло Туорі (член Комісії, Фінляндія). Прийнятий до відома Венеційською комісією 19 червня 2020 року за допомогою письмової процедури, яка замінила 123-тє пленарне засідання. ULR: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2020)014-ukr (дата звернення 11.08.2021).

Julian Davis Mortenson & Nicholas Bagley, Delegation At The Founding, Columbia Law Review: March 1, 2021, p. 279. ULR: http://web.b.ebscohost.com.ezp.ukma.edu.ua:8008/ehost/pdfviewer/pdfviewer?vid=0&sid=586141ab-2e15-4c8c-a859-1e433c0fcad9%40pdc-v-sessmgr01.

Philip Hamburger (2014). Is Administrative Law Unlawful?, Chicago: University of Chicago Press, supra note 9. ULR: https://press.uchicago.edu/ucp/books/book/chicago/I/bo17436684.html.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» // Офіційний вісник України від 05.06.2020. – 2020 р., № 43, стор. 118, стаття 1394, код акта 99254/2020.

Закон України “Про захист населення від інфекційних хвороб». Офіційний вісник України від 12.05.2000. – 2000 р., № 17, стор. 5, стаття 690, код акта 15781/2000.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів“, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“, абзацу дев'ятого пункту 2 розділу ІІ „Прикінцеві положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік“». Офіційний вісник України від 29.09.2020. – 2020 р., № 76, стор. 31, стаття 2433, код акта 100885/2020.

Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (ETS No. 5). Notifications under Article 15 of the Convention in the context of the COVID-19 pandemic. ULR: https://www.coe.int/ru/web/conventions/derogations-covid-19 (дата звернення 13.08.2021).

Тихомиров Ю.А. Теория закона. М., 1982. 252 с.

Ришелюк А.М. Законотворчість в Україні : Навчальний посібник. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2015. С.334 с.

Jeremy J. Waldron. Legislation (2005). In The Blackwell Guide to the Philosophy of Law and Legal Theory Edited by Martin P. Golding and William A. Edmundson. ULR: https://www.academia.edu/8273778/The_Blackwell_Guide_to_the_Philosophy_of_Law_and_Legal_Theory.

Закон України «Про комітети Верховної Ради України». Відомості Верховної Ради України від 10.05.1995 – 1995 р., № 19, стаття 134.

Закон України «Про статус народного депутата України». Відомості Верховної Ради України від 19.01.1993 – 1993 р., № 3, стаття 17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-29

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень