ВЧЕННЯ ПРО ПРИНЦИПИ ПРАВА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ВНЕСОК ХАРКІВСЬКОЇ ШКОЛИ ПРАВА

Анотація

В Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і без-
пека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини і їх гарантії визначають зміст і спря-
мованість діяльності держави та її органів. Право на соціальне забезпечення зараховано до основоположних
прав і свобод. Це право є одним із природних прав людини, що зумовлене ходом розвитку людини в суспільстві.
Принципи соціального забезпечення відіграють важливу роль у становленні й розвитку соціального забезпе-
чення. Вони слугують засадами об’єднання окремих правових норм у єдину логічну систему, дають змогу виріз-
нити специфічні ознаки відповідної галузі, дають можливість ретельно і змістовно усвідомити смисл конкретної
норми, що стосується соціального забезпечення, й визначити загальну спрямованість і головні тенденції його
розвитку. Такі принципи допомагають правильно розуміти сутність законодавства про соціальне забезпечення та
його взаємозв’язок з економікою, соціальною політикою держави, правосвідомістю громадян, є підґрунтям для
здійснення тлумачення правових норм, особливо у випадках, коли нормативні акти містять протиріччя.
У статті аналізуються наукові положення про розвиток доктринального вчення про принципи права соці-
ального забезпечення як соціально-правових основ, втілених у соціально-забезпечувальному законодавстві.
З’ясовуються поняття, класифікація та значення принципів права соціального забезпечення. Визначається
сутність такої важливої категорії як принцип права соціального забезпечення. Аналізуються думки вчених,
які досліджували дану проблематику у своїх наукових працях.
Принцип права соціального забезпечення відповідає на запитання: як, на яких засадах будується правове
регулювання сфери соціального забезпечення, які наукові ідеї лежать в його основі. Вони виражають, з од-
ного боку, закономірності права, а з іншого – виступають керівними положеннями для нормотворчого орга-
ну при розробці та прийнятті нормативно-правового акта. Принципи є зв’язуючою ланкою між основними
закономірностями розвитку і функціонування суспільства та правовою системою.