СИСТЕМНО-ІЄРАРХІЧНИЙ ХАРАКТЕР ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА: МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.68Ключові слова:
система джерел міжнародного кримінального права, ієрархія джерел, принципи права, конвенція, статут, судове рішення, національне законодавствоАнотація
У статті розглядаються джерела міжнародного кримінального права й відзначається, що система дже-
рел цієї галузі будується на принципах побудови системи джерел міжнародного права у цілому. Виходячи
з положень статті 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, яка фіксує основні джерела міжнародного права
(міжнародні конвенції, міжнародний звичай, загальні принципи права), враховуються сучасні тенденції роз-
витку теорії джерел права з позицій широкого підходу. Акцентується увага на таких рисах джерел права
як системність, ієрархічність, узгодженість, взаємозв’язок. До уваги береться імперативний характер норм
міжнародного кримінального права, який властивий універсальним джерелам (принципи права, договори).
Розглядаються й допоміжні джерела права (рішення міжнародних організацій, судові рішення, національне
законодавство), що мають рекомендаційний характер.
Автор зазначає, що системно-ієрархічний характер, властивий джерелам міжнародного кримінально-
го права, перебуває в процесі формування та обумовлений станом розвитку міжнародного права. Систе-
му джерел складають загальні принципи права, принципи міжнародного права, принципи міжнародного
кримінального права, договори (конвенції), які мають імперативний характер, та допоміжні джерела, що
сприяють формуванню й розвитку норм міжнародного кримінального права (судовий прецедент, рішення
міжнародних організацій, судові рішення, національне законодавство) і мають рекомендаційний характер.
Основним джерелом міжнародного кримінального права визнається договір (конвенція), який володіє та-
кими відмінними ознаками як узгодженість позицій держав-учасниць, наявність нормативної форми, імпе-
ративний характер положень, що в ньому містяться. Міжнародні договори кримінально-правового змісту є
імперативними за механізмом реалізації, у той час рішення міжнародних організацій в основному носять
рекомендаційний характер. Разом з тим рішення міжнародних організацій створюють концептуальну основу
для міжнародних договорів, визначають їх спільну спрямованість, цілепокладання. Мова йде у першу чергу
про рішення таких міжнародних організацій як Генеральна Асамблея і Рада Безпеки ООН. Актуальним є
завдання кодифікації норм міжнародного кримінально-правового змісту.
Посилання
Гаазька конвенція про створення Міжнародного призового суду (ХII Гаазька конвенція) від 18 жовтня 1907 р.
URL: http://net.lib.byu.edu/~rdh7/wwi/haque/haqueIIb.htmI
Резолюция 95 (1) «Подтверждение принципов международного права, признанных Статутом Нюрнбергского трибунала», принята Генеральной Ассамблеей ООН от 11 декабря 1946 г. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_910
Резолюція 174 (II) ГА ООН від 21 листопада 1947 р. URL: http://daccessdds.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NR0/040/35/IMG/NR004035
Римський Статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 р. із змінами. Чинна редакція від 16 січня 2002 р. Документ 995_588. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_588
Статут Організації Об’єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН; Міжнародний документ від 26.06.1945. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_010
Бержель Ж-Л. Общая теория права / пер. c франц. Москва: NОТА BENE, 2000. 576 c.
Блищенко И.П., Дориа Ж. Прецеденты в международном публичном и частном праве. Москва: Изд-во МНИМП, 1999. 472 с.
Васильченко О.П. Джерела конституційного права. Навчальний посібник. Київ: Реферат, 2010. 188 с.
Верле Г. Принципы международного уголовного права: Учебник / пер. с англ. С. В. Саяпина. Одеса: Фенікс; Москва: ТрансЛит, 2011. 910 с. с. С. 33.
Денисов В.Н. Организация Объединенных Наций как гарант поддержания мира и безопасности. Международное право ХХІ века: к 80-летию проф. И.И. Лукашука. Київ: Издательский дом «Промени», 2006. 640 с.
Загальна теорія права: Підручник. / за заг. ред. М. І. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.
Иногамова-Хегай Л. Источники международного уголовного права. Общепризнанные принципы и нормы международного права, международные договоры в практике конституционного правосудия: материалы Всероссийского совещания (Москва, 24 декабря 2002 года). Москва: Международные отношения, 2004. 536 с.
Казанский П.Е. Учебник международного права публичного и гражданського. Одесса: «Экономическая» типография и литография, 1902. 532 с.
Керимов Д.А. Философские проблемы права. Москва: Мысль, 1972. 472с.
Київець О.В. Природно-правове осмислення джерела міжнародного права. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, 2012, № 2. С. 142-146.
Козюбра М.І. Тенденції розвитку джерел права України в контексті європейських правоінтеграційних процесів. Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська Академія», Юридичні науки. 2004. Т. 26. С.3-9.
Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. Київ: Юрінком Інтер, 1998. 208 с.
Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть: Учебник. Москва: Волтерс Клувер, 2007. Изд. 3-е, перераб. и доп. 544 с.
Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. Москва: Спарк, 1997. 322 с.
Международное публичное право: Учебник / Л. П. Ануфриева, Е. Г. Моисеев, В. В. Устинов и др.; отв. ред. К. А. Бекяшев. Москва: Проспект, 2009. 5-е изд., перераб. и доп. 1008 с.
Міжнародне право. Основи теорії: підручник / Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожний О.В.; За ред. В. Г. Буткевича. Київ: Либідь, 2003. 133 c.
Міжнародне публічне право: підручник: у 2-х т. / В.В. Мицик, М.В. Буроменський, М.М. Гнатовський та ін.; за заг. ред. В.В. Мицика. Т. 1: Основи теорії. Харків: Право, 2019. 416 с.
Міжнародне публічне право: підручник: у 2-х т. / В.В. Мицик, М.В. Буроменський, М.М. Гнатовський та ін.; за заг. ред. В.В. Мицика. Т. 2: Основні галузі. Харків: Право, 2019. 624 с. С. 293.
Панов В.П. Международное уголовное право: Учебное пособие. Москва: Инфра-М, 1997. 320 с.
Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології. Монографія. Київ: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. 336 с.
Самхарадзе Д.Г. Источники современного международного права. Международное публичное и частное право: научно-практическое и информационное издание, 2006, № 5(32). С. 11-17.
Тимченко Л.Д., Кононенко В.П. Зростання ролі рішень міжнародних судів серед джерел права. Міжнародний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). Серія: Право. 2018. Вип. 3-4 (12-13). С. 293-298.
Тункин Г.И. Теория международного права / Под общей ред. проф. Л.Н. Шестакова. Москва: Зерцало, 2000. С. 108.
Фисенко И.В. Борьба с международными преступлениями в международном уголовном праве. Минск: Тесей, 2000. 336 с.
Шевчук С.В. Судова правотворчість: світовий досвід і перспективи в Україні. Київ: Реферат, 2007. 640 с.
Brownlle I. Principles of Public International Law. Oxford. 1966.P. 535.
Buergenthal Th., Maier H.G. Public international law in a nutsshell. West group. St. Paul, 2001. 403 p. С. 28.
Carrion Rodriguez A.J. Lecciones de derecho intemacional publico. Madrid: Editorial Tecnos 1994. 589 p.
O’Brien J. International law. Routledge-Cavendish; 1 edition. Routledge is an imprint of Taylor & Francis, 2001. 972 p.
O`Connell D. P. International Law. London: Stevens and Sons, 1970. 2nd ed. Vol. I. 950 p.
Shaw M.N. International Law. New York, U. S. A.: Cambridge University Press, 2008. 6nd ed. Vol. I. 1542 p.
Yearbook of the International Law Commission, 1979, vol. II (Part One), paras. 102, and ibid. 1996, vol. II (Part Two), paras. 156, 157.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
