МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ІНТЕРНЕТУ В ЄС

Анотація

Мета статті надати перелік та коротко дослідити міжнародно-правові механізми та джерела права ЄС,
що направлені на регулювання використання мережі Інтернет та електронних комунікаційних технологій
всередині організації; визначити сфери, сучасний стан і напрямки внутрішньої та зовнішньої гармонізації
описаних регуляторних механізмів. Наукова новизна роботи полягає у розгляді механізмів та основних нор-
мативно-правових актів Європейського Союзу у процесі їх формування та з точки зору їх ролі у становленні
єдиного цифрового простору організації. У ході написання статті було узагальнено та доповнено більш спе-
ціалізовані доробки вітчизняних вчених у відповідній сфері і закладено основу для подальших досліджень.
На початку 2000-х років основна увага законотворчих органів ЄС приділялася розробці основоположних
нормативно-правових актів у сфері регулювання телекомунікацій, цифрових мереж та послуг. У результаті,
з 2002 року прийнято низку Директив та рішень; розробка ж регуляторних механізмів, які б діяли у цифрово-
му просторі ЄС активно ведеться з 2009 року. Цей новий етап процесу розробки гармонізованих механізмів
регулювання електронних комунікаційних послуг та Інтернету увінчався прийняттям у 2009 році низки
нормативно-правових документів та зокрема Регламенту (ЄС) 1211/2009, яким було засновано Орган євро-
пейських регуляторів електронних комунікацій (далі – BEREC), який перейняв на себе роль національного
регуляторного органу (далі – НРО). У 2018 році, у рамках створення єдиного цифрового простору ЄС було
прийнято оновлений Регламент BEREC, а також Кодекс електронних комунікацій (далі – Кодекс).
На даний момент сфера електронних комунікацій та Інтернету проходить численні етапи розвитку та ре-
формування. У ході дослідження було визначено основні напрямки політик ЄС, у рамках яких проводяться
заходи із гармонізації та уніфікації законодавства для забезпечення більш ефективної взаємодії як всередині
ЄС, так і з зовнішніми партнерами: кібербезпека, авторське право та персональні дані, а також телекому-
нікаційні послуги. Саме ці напрямки, починаючи з 2013 року були основним фокусом зусиль, враховуючи
складність регулювання та швидкість розвитку технологій. У статті автор торкається теоретичних та прак-
тичних сторін діяльності Європейської Комісії щодо регулювання Інтернету та описує створення єдиного
цифрового простору ЄС з точки зору динаміки процесу у цілому.
Таким чином, результатом дослідження став описовий аналіз процесу формування законодавчої бази
Європейського Союзу, ролей організацій та інституцій ЄС, стану і напрямів удосконалення правового регу-
лювання відносин у сфері електронних комунікацій та Інтернету.