НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

Автор(и)

  • О.О. Верголяс к.ю.н., старший викладач кафедри права Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Богдана Хмельницького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.39

Ключові слова:

спеціальні інформаційні операції, інформаційний вплив, національна безпека, стратегічні комунікації, синергетична модель

Анотація

Стаття присвячена визначенню проблемних аспектів та перспектив вдосконалення інформаційно-право-
вого забезпечення спеціальних інформаційних операцій (далі – СІО), адже наразі відсутнє достатнє норма-
тивно-правове підґрунтя для розробки методологічних засад їх проведення. СІО в системі засобів протидії за-
грозам національній безпеці України посідають особливе місце як самостійний засіб реалізації заходів інфор-
маційно-психологічного спрямування і як допоміжний засіб у реалізації політичних, економічних, військових
та інших заходів. При цьому СІО можуть реалізовуватись під час забезпечення не лише інформаційного, але
й інших складників національної безпеки, яка є складним та багатоаспектним феноменом. Оскільки спеці-
альні операції в цілому, в тому числі СІО, нині розглядаються за законодавством України як форма воєнних
дій, фактично унеможливлюється проведення СІО захисного спрямування, в тому числі контррозвідувальних
СІО на території України. Так, чинним законодавством не передбачено проведення СІО стосовно громадян
України (крім тих, які є членами терористичних угруповань та незаконних збройних формувань), а також
проведення СІО на території України поза межами території, на якій введено правовий режим воєнного стану,
поза межами району проведення антитерористичної операції або інших місць (районів) підготовки та засто-
сування Збройних Сил. Втім як розвідувальний, так і контррозвідувальний аспект СІО проявляється на всіх
етапах СІО незалежно від їх спрямування, наступального або оборонного характеру. Тож питанням нагальної
потреби є надання повноважень щодо проведення СІО Службі безпеки України з одночасним позбавленням її
статусу військового формування, що забезпечить дотримання вимог ст. 17 Конституції України, а також ефек-
тивне проведення СІО в інтересах не лише оборони, але й антитерористичної, антикримінальної, інформа-
ційної та інших складових частин національної безпеки України. Аналогічні повноваження мають також бути
надані і розвідувальним органам України, а також іншим суб’єктам сектору безпеки і оборони відповідно до
їхньої компетенції. Не менш важливим моментом є й власне нормативне закріплення визначення СІО на рівні
закону та побудова сучасної моделі СІО та формування алгоритму проведення СІО.

Посилання

Крон Г. Исследование сложных систем по частям - диакоптика. М.: Наука, 1972. 544с.

Петров А.Е. Тензорная методология в теории систем. М., 1985. 152 с.

Фролов Д.Б. Информационная война: эволюция форм, средств и методов. URL: cyberleninka.ru/article/n/informatsionnaya-voyna-evolyutsia-formsredstv-i-metodov (дата звернення 12.12.2018)

Ковтун Н.А., Мухин В.И., Набока Ю.И., Чумаров И.С. Основные категории информационной борьбы. Вопросы защиты информации. 2001. №2. С. 2-7

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право