ПРИНЦИП РІВНОСТІ СУБЄКТІВ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Автор(и)

  • І. О. Костяшкін доктор юридичних наук, професор завідувач кафедри трудового, земельного та господарського права, Хмельницького університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Україна
  • О.О. Бригінець доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права, Хмельницького університет управління та права імені Леоніда Юзькова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.35

Ключові слова:

право власності на землю, суб’єкти власності, рівність власності, форма власності

Анотація

Становлення нових суб’єктів права власності на землю в Україні безперечно вимагає необхідність формуван-
ня сучасного механізму правового забезпечення діяльності таких суб’єктів, узгодження їх інтересів як між собою
так і з державними та самоврядними інституціями, що забезпечують охорону земель та захист земельних прав
суб’єктів власності. Відтак особливого значення на сучасному етапі реформування відносин власності на землю
набуває змістовне наповнення принципу рівності суб’єктів права власності на землю. У представленій роботі
проведено аналіз співвідношення права власності на землю Українського народу та інших суб’єктів права влас-
ності, за наслідками якового зроблено висновок, що принцип рівності не може бути застосований до Українсько-
го народу, як суб’єкта власності на землю оскільки право власності народу стосується усіх земель в межах дер-
жавного кордону України. В статті знаходять розвиток положення наукових досліджень, що розглядають право
власності на землю Українського народу, як первинне та абсолютне право, яке поширюється на всі землі України.
Також розкрито особливості здійснення права власності в межах окремих форм, що відрізняється за ря-
дом ключових критеріїв: функціональним призначенням, механізмом набуття та реалізації, порядком припи-
нення. Відтак зроблено висновок, що суб’єкти права власності на землю ( окремих правових форм), мають
дещо інший обсяг прав в рамках реалізації окремих правомочностей, що обумовлено різним рівнем забезпе-
чення суспільних та приватних інтересів.
Значна увага приділена рівності суб’єктів права власності на землю, що реалізується через правові меха-
нізми захисту права власності, та відображено на рівні норм Конституції України, щодо забезпечення захисту
прав усіх суб’єктів права власності, неприпустимості протиправного позбавлення права власності, а також норм
Земельного кодексу України, щодо невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та
територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею. Звернуто увагу
на забезпечення правої охорони земель, що стосується рівною мірою усіх суб’єктів права власності на землю.

Посилання

Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV. Офіційний вісник України. 2003. № 11. Ст. 461.

Земельний кодекс України від 25.10.2001р. № 2768-III. Верховна Рада України. Законодавство України. URL : http://zakon.rada.gov.ua /laws/show/2768-14

Кулинич П. Ф. Правові проблеми охорони і використання земель сільськогосподарського призначення в Україні : автореф. дис. ... докт. юрид. наук : 12.00.06 - П. Ф. Кулинич. Київ, 2011. 39 с.

Мунтян В. Л. Деякі актуальні проблеми правового регулювання земельних відносин в Україні. Що робити? Ж-л «Дайджест». № 7 – 8. С. 77.

Семчик В. І. Ще раз про право власності на землю. Голос України. 2002. 19 липня.

Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях. X. 1998. 224 с.

Носік В. В. Право власності на землю Українського народу. Монографія. К.: Юрінком Інтер. 2006. 544 с.

Каракаш I. I. Право поділеної власності на природні ресурси у законодавстві України. Право України. 2001. № 3. С. 82–84.

Костяшкін І. О. Окремі аспекти права власності на землю Українського народу. Університетські наукові записки. 2017. № 3. С. 204–214.

Про форми власності на землю: Закон України від від 30 січня 1992 № 2073-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 18. Ст. 225.

Земельне право України : підручник / за ред. О. О. Погрібного та І. І. Каракаша. Видання друге перероб. і доп. К. : Істина, 2009. С. 96.

Шевченко Я. М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності : монографія. К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. 104 с.

Суханов Е. А. Земля как объект гражданского права. Вести. МГУ. Серия 11. Право. 1992. № 5. С. 32–35.

Носік В. В. Право власності на землю Українського народу: монографія. К. : Юрінком Інтер, 2006. 544 с.

Мірошниченко А. М. Земельне право України. К.: Алтера; КНТ; ЦУЛ. 2009. 496 с.

Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності : Закон України від 17.11.2009. Офіційний вісник України. 2009. № 97. Ст. 3326.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право