ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СУДІ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Анотація

Робота присвячена дослідженню можливості суб’єктом господарювання подати заяву до Європейського
суду з прав людини за захистом порушених прав, що гарантовані Конвенцією про захист прав людини і
основоположних свобод та Протоколів до неї. Визначено чи є звернення до Європейського суду з прав лю-
дини за захистом свої прав конституційним правом кожного. Здійснено співвідношення термінів «суб’єкт
господарювання» та «юридична особа», «особа», «неурядова організація», «група осіб», що вживаються
в тексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї. Визначено, чи
тлумачиться поняття «юридична особа» автономно Європейським судом з прав людини. Зазначено чи всі
суб’єкти господарювання мають право на подачу заяви до Європейського суду з прав людини в порядку
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Окрему увагу приділено статусу
фізичних осіб-підприємців та державних унітарних підприємств у відносинах, що виникають під час подачі
заяви до Європейського суду з прав людини для захисту своїх прав, гарантованих Конвенцією про захист
прав людини і основоположних свобод. Визначено коло прав, якими наділені суб’єкти господарювання і які
закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколах до неї.
Можливість подачі заяви суб’єкта господарювання до Європейського суду з прав людини є неочевид-
ною, але реальною. Надаючи конкретні аргументи вдається довести цю можливість. Практика Європей-
ського суду з прав людини також схиляється до цього, виносячи рішення за скаргами суб’єктів господарю-
вання.
В той же час, суб’єкт господарювання не володіє усім колом прав, що гарантовані Конвенцією про захист
прав людини і основоположних свобод та Протоколами до неї, що обумовлено особливістю його статусу. Це
зумовлює необхідність визначення кола таких прав.