НАДЗВИЧАЙНО НЕВИГІДНЕ МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ ЯК ПІДСТАВА ВИЗНАННЯ ШЛЮБНОГО ДОГОВОРУ НЕДІЙСНИМ

Анотація

Стаття присвячена питанню оціночної категорії українського законодавства – «надзвичайно невигідне матері-
альне становище», закріпленої у частині четвертій статті 93 Сімейного кодексу України, як підстави для визнання
шлюбного договору недійсним у судовому порядку. Розглянуто позиції вітчизняних та зарубіжних науковців з
приводу критеріїв віднесення становища однієї із сторін за шлюбним договором до надзвичайно невигідного
матеріального становища. Згадано спроби законодавців закріпити у Сімейному кодексі України конкретні ознаки
надзвичайно невигідного матеріального становища за шлюбним договором та надано ним правову оцінку.
Досліджено практику Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справах про визнання шлюбного
договору повністю чи частково недійсним у зв’язку з надзвичайно невигідним матеріальним становищем
одного з подружжя, зокрема: 1) у зв’язку з переходом усього майна у власність одного з подружжя (набутого
до шлюбу іншим з подружжя; набутого у шлюбі; після розірвання шлюбу); 2) у зв’язку з особистими вкла-
дами одного з подружжя у майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя або особистій при-
ватній власності другого з подружжя (визнання особистим майном одного з подружжя такого, що вкладено
у будівництво спільного будинку; оплата квартири одним з подружжя та його родичами, переважна частина
якої належить іншому з подружжя).
На основі наукової доктрини, законодавчих ініціативах та судової практики узагальнено, що існують
три основних критерії для визнання надзвичайно невигідного матеріального становища: дисбаланс у поділі
майна подружжя; посягання на доходи одного з подружжя іншим з подружжя; обтяжливе утримання родичів
одного з подружжя іншим з подружжя.
Зроблено висновок про недоцільність конкретизації підстав визнання надзвичайного невигідного ма-
теріального становища однієї із сторін за шлюбним договором на рівні закону. Запропоновано натомість
вдосконалювати загальні положення з приводу прав та обов’язків подружжя, наведені в Сімейному кодексі
України, як такі, що є визначальними для оцінку судом становища сторін за шлюбним договором.