ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТИ В КРАЇНАХ СНД

Анотація

Стаття присвячена вивченню поточного стану і перспектив подальшого законодавчого врегулювання пра-
вового статусу криптовалюти в країнах Співдружності Незалежних Держав. За наслідками аналізу діючої в да-
них країнах нормативно-правової бази автором відзначається, що нормативне врегулювання правового статусу
та операцій з криптовалютою в країнах СНД є неоднорідним - від рівня коригування діючих кодифікацій ци-
вільного законодавства та прийняття спеціальних законодавчих актів щодо правового регулювання інновацій-
них фінансових інструментів до регулювання криптовалют лише підзаконними актами або взагалі відсутності
спеціального законодавства, в тому числі свідомої (проте з різних мотивів) відмови від унормування даного
правового явища. В останньому випадку країни застосовують до операцій з криптовалютами діючий інстру-
ментарій цивільного, податкового, адміністративного та кримінального законодавства (залежно від державної
політики у цій галузі), що не повною мірою відповідає новизні даного правового явища, а відтак призводить
до правової невизначеності і юридичних конфліктів суб’єктів приватного права з державою. Автор констатує,
що країни об’єднання використовують різні практики регулювання даного правового феномену : від повністю
рестриктивних, до частково обмежувальних (з можливістю майнингу та здійснення операцій поза межами
національної юрисдикції) або повністю ліберальних. Відсутні і спільні підходи країн СНД до розуміння пра-
вового статусу криптовалют як об’єкта цивільних прав – залежно від країни вони кваліфікуються як цифрові
(віртуальні) активи, інше майно, майнові права. При цьому автором наголошено, що практично всі держави
об’єднання заперечують можливість використання криптовалют в якості платіжних засобів та розрахункових
одиниць (за виключенням оплати послуг криптобірж у країнах, де вони існують). В результаті автор робить
висновок про наразі невдалі спроби уніфікації правового регулювання статусу та обігу криптовалют в країнах
СНД, що, на думку автора, пояснюється як різним рівнем демократизації внутрішньополітичного життя та
економічного укладу країн СНД, так і акцептом ними різних правових традицій (західної та китайської).