ДОКТРИНА ВТРАЧЕНОГО ШАНСУ У ПРАКТИЦІ АМЕРИКАНСЬКИХ СУДІВ

Автор(и)

  • Б.П. Карнаух кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.20

Ключові слова:

причинний зв’язок, шкода, втрату шансу, деліктне право, непевний причинний зв’язок

Анотація

Доктрина втраченого шансу – це інноваційний підхід у деліктному праві, який дає змогу подолати пробле-
му недоказовості причинного зв’язку шляхом визнання нової категорії компенсабельної шкоди. Згідно з цієї
доктриною, навіть коли позивач не може довести наявність причинного зв’язку на основі балансу вірогідності,
він тим не менше, повинен мати змогу вимагати відшкодування за шанс на сприятливий результат, якого він
був позбавлений, хай навіть цей шанс був меншим за 50 відсотків. Майже половина штатів США сприйняли ту
або іншу версію цієї доктрини. До сприйняття доктрини істотно спричинилися аргументи, наведені Джозефом
Кінґом Молодшим (Joseph H. King, Jr.). По-перше, доктрина має очевидну перевагу над усталеним підходом
«все або нічого», оскільки уникає «стрибка» від повного задоволення позову до повної відмови у справах,
де різниця між вірогідністю причинного зв’язку є дріб’язково малою (51 і 49 відсотків). По-друге, юридично
не відповідаючи за втрату шансу, меншого за 50 відсотків, лікар не має юридичних стимулів докладати усіх
можливих зусиль до лікування пацієнта, шанси якого від самого початку є меншими. По-третє, суворість уста-
леного підходу може стати причиною до вимушеного маніпулювання постулатами деліктного права, зокрема
вимогою доведення причинного зв’язку. По-четверте, доказова безвихідь, із якою стикається пацієнт, може
бути поставлена у провину недбалому лікарю, адже, якби не лікарева недбалість, то і не було б неясності щодо
того, що саме викликало шкідливий наслідок. Разом із тим, навіть у штатах, які сприйняли доктрину, діапазон
її застосування залишається досить обмеженим і охоплює насамперед справи про лікарську недбалість і спра-
ви про дискримінацію при прийнятті на роботу чи підвищенні за посадою. Серед правників тривають дискусії
щодо того, що саме має слугувати вирішальним фактором для застосовності доктрини: доступність широкого
масиву статистичних даних, що є необхідним для коректної оцінки шансів потерпілого, чи, натомість, осо-
бливий характер відносин між потерпілим та заподіювачем шкоди, коли сама суть цих відносин зводиться до
збереження і підвищення шансів потерпілого на отримання якомога більш сприятливого результату.

Посилання

Ferot A. The Theory of Loss of Chance: Between Reticence and Acceptance. Florida International University Law Review. 2013. Vol.8. Pp. 591–625.

Guest L., Schap D., Tran T. The Loss of Chance Rule as a Special Category of Damages in Medical Malpractice: A State-by-State Analysis. Journal of legal Economics. 2015. Vol. 21. Pp. 53–107.

Koch, S.R. (2010). Whose Loss is It Anyway – Effects of the “Lost-Chance” Doctrine on Civil Litigation and Medical Malpractice Insurance. North Carolina Law Review. 2010. Vol. 88. Pp. 595–563.

Lajoie B. Reopening the Discussion of the Loss of Opportunity Doctrine in New Hampshire: A Look at Decisions Made in Light of Current Times. The University of New Hampshire Law Review. 2015. Vol. 13. Pp. 99–141.

Weigand T.A. Loss of Chance in Medical Malpractice: The Need for Caution. Massachusetts Law Review. 2002. Vol. 87. Pp. 3–21.

Wurdeman M. Loss-of-Chance Doctrine in Washington: From Herskovits to Mohr and the Need for Clarification. Washington Law Review. 2014. Vol. 89. Pp. 603–652.

Zilich G.J. Cutting through the Confusion of the Loss-of-Chance Doctrine under Ohio Law: A New Cause of Action or a New Standard of Causation. Cleveland State Law Review. 2002-2003. Vol. 51. Pp. 673–701.

King, J. Causation, Valuation, and Chance in Personal Injury Torts Involving Preexisting Conditions and Future Consequences. The Yale Law Journal. 1981. Vol. 90(6). Pp. 1353–1397.

Hicks v. United States 368 F.2d 626 (4th Cir. 1966). URL: https://casetext.com/case/hicks-v-united-states-4? (дата звернення: 19.07.2021).

Herskovits v. Group Health Cooperative of Puget Sound 99 Wn.2d 609 (1983). URL: https://law.justia.com/cases/washington/supreme-court/1983/48034-6-1.html (дата звернення: 19.07.2021).

Matsuyama v. Birnbaum, 452 Mass. 1, 890 N.E.2d 819 (Mass. 2008) URL: https://casetext.com/case/matsuyama-v-birnbaum (дата звернення: 19.07.2021).

Doll v. Brown, 75 F.3d 1200 (7th Cir. 1996). URL: https://casetext.com/case/doll-v-brown? (дата звернення: 19.07.2021).

Bishop v. Gainer, 272 F.3d 1009 (7th Cir. 2001). URL:https://casetext.com/case/bishop-v-gainer? (дата звернення: 19.07.2021).

Note. Tort Law - Loss of a Chance Doctrine - Massachusetts Supreme Judicial Court Accepts Loss of a Chance in Medical Malpractice Suits. Harvard Law Review. 2009. Vol. 122. Pp. 1247–1254.

Secunda P.M. A Public Interest Model for Applying Lost Chance Theory to Probabilistic Injuries in Employment Discrimination Cases. Wisconsin Law Review. 2005. Pp. 747–794.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право