МІЖНАРОДНІ ТА НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА СПАДКОВОГО ПРАВА: ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.17Ключові слова:
спадкування, спадкове право, джерела права, джерела спадкового права, міжнародне спадкове право, спадщинаАнотація
В науковій статті автор провів наукове дослідження поняття та змісту міжнародних та національних
джерел спадкового права. На підставі проведеного дослідження автор дійшов висновку, що систему джерел
спадкового права України можна представити в наступному вигляді: І. Основа спадкового законодавства (ст.
41 Конституції України). ІІ. Міжнародні договори та національне право, які регулюють спадкові відносини,
ускладнені іноземним елементом: Закон України «Про міжнародне приватне право», Конвенція щодо колізії
законів, які стосуються форми заповідальних розпоряджень, Конвенція про правову допомогу та правові
відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах, двосторонні договори про правову допомогу та
правові відносини в цивільних і сімейних справах, які врегульовують питання спадкування, консульські
конвенції в частині врегулювання питань спадкування. ІІІ. Акти цивільного законодавства, які врегульо-
вують спадкові правовідносини: Цивільний кодекс України, окремі норми, які містяться у інших законах
України та прирівнених до них нормативно-правових актах із спадкових питань (в тому числі Сімейний, По-
датковий, Земельний, Цивільний процесуальний кодекси; закони України «Про забезпечення прав і свобод
громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про нотаріат», «Про авторське
право і суміжні права» та ін.), постанови Кабінету Міністрів України та правові акти Міністерства юстиції
України із питань, пов’язаних із спадковими правовідносинами. ІV. Правовий звичай або договір, в тому
числі спадкові договори, договори спадкоємців про визначення черговості та розміру спадкових часток. V.
Судова практика із спадкових питань: постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику
у справах про спадкування», лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і криміналь-
них справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування». VІ. Рішення Конституційного
Суду України, ухвалені щодо офіційного тлумачення норм спадкового права, в тому числі у справі про право
на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця
Посилання
Желонкин С. С., Ивашин Д. И. Наследственное право: Учебное пособие. М.: Юстицинформ, 2014. 134 с.
Долинская В. В. Источники гражданского права: Учебное пособие. М.: МГИМО(У) МИД России, 2005. 82 с.
Корнеева И. Л. Наследственное право Российской Федерации: Учеб. Пособие. М.: Юристъ, 2005. 301 с.
Ватрас В. А. Джерела сімейного права: проблеми теорії та практики: монографія. Хмельницький : Видавництво ТОВ «Поліграфіст-3», 2020. 824 с.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40-44. Ст. 356.
Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. За ред. В. М. Коссака. К.: Істина, 2008. 831 с.
Заіка Ю.О. Становлення і розвиток спадкового права в Україні. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03. цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. К., 2007.
Про міжнародне приватне право: Закон України від 23 червня 2005 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2005. № 32. Ст. 422.
Церковна О. В. Особливості регулювання спадкових відносин в міжнародному праві. Часопис цивілістики. Випуск 22. С. 103-106.
Хороша Т. С. Міжнародні договори як засіб регулювання спадкових відносин з іноземним елементом. Альманах міжнародного права. Випуск 12. С. 22-31.
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2002. № 21-22. Ст. 135.
Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2011. № 13-14, № 15-16. Ст. 112.
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. (із наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 р.). Відомості Верховної Ради України. 2017. № 40-48. Ст. 436.
Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3-4. Ст. 27.
Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квітня 2014 р. (із наступними змінами та доповненнями). Відомості Верховної Ради України. 2014. № 26. Ст. 892.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
