ПРАВО НА ЕВТАНАЗІЮ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ЖИТТЯ

Автор(и)

  • Л. О. Нікітенко кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права Донецького національного університету імені Василя Стуса, Україна
  • М. К. Бабик здобувач освіти Донецького національного університету імені Василя Стуса, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.11

Ключові слова:

активна евтаназія, евтаназія, пасивна евтаназія, право на життя, право на смерть, легалізація

Анотація

У статті досліджено поняття евтаназії, основні наукові доктрини, які визначають ставлення експер-
тів-правознавців до цього явища, а також причини виникнення теорії про необхідність закріплення в зако-
нодавстві України та на міжнародному рівні права на евтаназію як форму реалізації права на смерть.
Висвітлено проблему суперечності концепції, яка визнає існування четвертого покоління прав людини, до
якого належить евтаназія. Визначено, що спори в наукових колах, викликані появою нового покоління прав.
Визначено, що нове покоління прав є доволі дискусійним, адже руйнує усталену класифікацію прав людини.
Досліджено поняття евтаназії, охарактеризовано основні відмінні ознаки між активною та пасивною
формами здійснення цього явища. Констатовано факт того, що більшість спорів, пов’язаних зі легалізацією
евтаназії, пов’язані зі здійсненням саме активної її форми.
На основі досліджень позицій науковців різних галузей науки щодо можливості легалізації евтаназії
виокремлено основні дві: за легалізацію евтаназію та проти. З’ясовано, що основою розходження думок
з цього приводу є суперечливість права на евтаназію у контексті конституційного права людини на життя.
Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини у питаннях, що стосується здійснення евта-
назії. Здійснено порівняння двох рішень Суду та на основі цього з’ясовано особливості регулювання даної
проблеми на міжнародній арені.
Проаналізовано позитивні та негативні аспекти впровадження права на евтаназію.
Розглянуто можливість закріплення на державному та міжнародному рівнях права на смерть, обґрунто-
вано його суперечливість праву на життя, яке закріплено в Конституції України, а також в Декларації прав
людини та громадянина. Акцентовано увагу на потребі розвитку медицини з метою запобігання випадків,
які змогли б призвести до застосування евтаназії.
З огляду на кількість та вагомість негативних чинників впровадження евтаназії та загалом неготовність
суспільства до легалізації такого права розроблено висновок, в якому обґрунтована недоцільність закріплен-
ня права на евтаназію в законодавстві України.

Посилання

Конституція України від 28 червня 1996 р.. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (Із змінами).

Барабаш О. О. Четверте покоління прав людини: загальнотеоретична характеристика. Вісник національного університету «Львівська політехніка». 2016. № 837. С. 213-217.

Булеца С. Б., Заборовський В. В., Стойка А. В. Деякі проблемні питання правового захисту прав людини четвертого покоління. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. № 55. С. 10-14.

Кушніренко О. Г., Сальніков М. О. Проблеми формування четвертого покоління прав людини. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 2017. № 12. С. 52-55.

Зеленюх О. В. Евтаназія: право людини на смерть у національному та міжнародному законодавстві // Захист прав і свобод людини та громадянина в умовах формування правової держави: збірник тез ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 травня 2020 року, Львів). Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2020. С. 141-142.

Чеховська І. В., Білоусюк І. І. Правове регулювання евтаназії: міжнародний досвід. Міжнародний юридичнийвісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2019. № 14. С. 23-33.

Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб (поняття, зміст, система, особливості здійснення тазахисту): монографія. К.: КНТ, 2008. 625 с.

Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 23.04.2021 р. № 2801-XII (із змінами). URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text

Ворона В. А. Право на евтаназію як складова права людини на життя. Право України. 2010. № 5. С. 199-205.

Громовчук М. В. Конституційно-правове закріплення евтаназії в зарубіжних країнах. Конституційно-правові академічні студії. 2016. № 2. С. 32-38.

Попелюшко О. А. Евтаназія як вияв права людини розпоряджатись власним життям. Альманах науки. 2018. №1/2. С. 49-53.

Кучарська Х. А. Правові та доктринальні аспекти права на евтаназію в контексті дослідження права на життя . Тенденції реформування правової системи України і країн світу: правові, психологічні та соціокультурні аспекти: зб. тез доп. Міжнар. наук. конф. (5-6 листопада 2019 р.) / редкол.: С. В. Банах, Т. В. Вовк, А. В. Грубінко [та ін.].

Тернопіль: ТНЕУ, 2019. С. 137-141.

Усманов Ю. Евтаназія – право на смерть: за чи проти? URL: http://www.pravoconsult.com.ua/evtanaziya-pravo-na-smert-za-chi-proti/

Цивільний кодекс України: Закон України від 01.01.2021. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Декларація про евтаназію, прийнята 39-му пленумі Всесвітньою Медичною Асамблеєю (Мадрид, жовтень 1987). URL: http://www.medicusamicus.com/index.php? action=laws8

Подковенко Т. О., Созанська Т. І. Евтаназія в Україні: правові аспекти легалізації. Юридичний електронний науковий журнал. 2017. № 1. С. 41-45.

Трушкіна А. Д. Право на евтаназію в контексті конституційних прав людини. Верховенство права очима правників-початківців: матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів. Одеса. 2018. С. 96-99.

Борисевич Н. М. Проблема легалізації евтаназії як законодавчого закріплення права пацієнта на гідну смерть. Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення: матеріали Другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів. 2008. С. 34-37.

Корнієнко А. Ю., Муртіщева А. О. Щодо правового регулювання права на евтаназію. Наукове забезпечення технологічного прогресу XXI сторіччя. Т. 5. 2020. С. 109-111.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право