ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЯК ПРАВОВОЇ КАТЕГОРІЇ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • В.О. Рядінська завідувач лабораторії проблем правового та організаційного забезпечення діяльності Міністерства Державного науково-дослідного інституту МВС України, доктор юридичних наук, професор, м. Київ, Україна, Україна
  • О.В. Карпушова суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, доктор юридичних наук, м. Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.7

Ключові слова:

доброчесність, правова категорія, національне законодавство, корупція

Анотація

У статті досліджено визначення доброчесності як правової категорії в Україні. Проаналізовані проблеми
виникнення і розвитку цієї категорії в Україні в нормативній та доктринальній площині. Окреслені правові
проблеми, які виникають при визначенні доброчесності як правової категорії.
Зазначено, що вперше в національному законодавстві поняття «доброчесність» використано у Концепції
адміністративної реформи в Україні від 22.07.1998 для визначення принципу діяльності органів виконавчої
влади, відповідно до якого необхідно здійснити реформування їх діяльності, проте в чому цей принцип
полягав, законодавець не уточнював. Протягом тривалого часу поняття «доброчесність» в національному
законодавстві не використовувалося, і принцип доброчесності як принцип діяльності органів виконавчої
влади не знаходив свого визначення в нормативних актах та висвітлення в роботах вітчизняних науковців.
Знов поняття «доброчесності» в національному законодавстві було використано вже в 2006 році, з при-
йняттям Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності» від 11.09.2006.
Правова невизначеність призвела до масово надходження судових позовів від державних службовців,
суддів, прокурорів про визнання протиправними та скасування рішень про неуспішне проходження ними
атестації чи кваліфікаційного оцінювання за критерієм «невідповідність доброчесності».
Неоднозначність перекладу англійського терміну integrity, відсутність твердої позиції законодавця, який за-
стосовував термін «доброчесність» як для визначення принципів реформування органів державної влади та міс-
цевого самоврядування, так і для формулювання вимог до моральних якостей психологічної особистості осіб,
що виконують функції держави або місцевого самоврядування та судові функції, а також як антипод корупції.
Складність, неоднозначність та різноплановість «доброчесності» як філософської та етичної категорії призвели
до того, що в національному правовому полі з’явилося невизначене та неоднозначне поняття, трактування якого
залежить від уявлень та усвідомлень особи, яка його тлумачить, в результаті чого воно набувало ознак суб’єк-
тивності, що негативно впливає на суспільні відносини, при врегулюванні яких воно застосовується.

Посилання

Про державну службу: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text

Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text

Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 № 1700-VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text

Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text

Про забезпечення права на справедливий суд: Закон України від 12.02.2015 № 192-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/192-19#Text

Порядок здійснення перевірок на доброчесність та моніторингу способу життя працівників Національного агентства з питань запобігання корупції: наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 24.12.2020 № 595/20. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0595884-20#Text

Про затвердження порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів в органах прокуратури України: наказ Генеральної прокуратури України від 16.06.2016 № 205. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-16#Text

Індикатори визначення невідповідності суддів (кандидатів на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики: рішення Громадської ради доброчесності від 11.01.2019. URL:https://grd.gov.ua/wpcontent/uploads/data/files/docs/indikatory_%2011.01.2019.pdf

Постанова Верховного суду України від 13.05.2021 року по справі № 120/3458/20-а (провадження № К/9901/7595/21). URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96866965

Кладченко А. О. Правові засади впровадження інституту доброчесності в Україні. Jurnaul Juridic national: Teorie si Practica. 2016. № 6 (22). P. 9.

Прудиус Л. В. Європейські стандарти доброчесної державної служби. Аспекти публічного управління. 2016. № 8. С. 65–74.

Глущенко С. Що розуміти під професійною етикою та доброчесністю в контексті кваліфікаційного оцінювання суддів? Закон і Бізнес. 2016. Випуск 42 (1288). URL: https://zib.com.ua/ua/125930scho_rozumiti_pid_profesiynoyu_

etikoyu_ta_dobrochesnistyu_v_.html

Жуков С. В. Доброчесність суддів як основа для вдосконалення системи судової влади: адміністративно-правовий аспект. Приватне і публічне право. 2018. № 4. С. 34-37.

Сорокіна Н. Г. Доброчесність як базова категорія у вихованні публічного службовця. Теорія та практика державної служби : матеріали наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 8 грудня 2017 р. За заг. ред. С. М. Серьогіна. Д., ДРІДУ НАДУ, 2017. 275 с.

Кулібаба А. Поняття доброчесності як ключовий критерій у процесі добору на посаду суддів. Підприємництво, господарство і право. 456 2018. №2. С.212-218.

Сердюк О. І., Мирна О. В., Шупта І. М. Місце доброчесності в моделі компетенцій державних службовців та системі цінностей особистості при запобіганні корупції. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2018. № 3. С. 67-69.

Писанець В. А. Теоретико-правовий зміст категорії «доброчесність» у сфері правоохоронної діяльності. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Випуск 2. Том 3. С. 111-115.

Ковальський В. С. Суддівська доброчесність: проблеми теорії та практики. 2018. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/5024/1.pdf

Концепція адміністративної реформи в Україні: указ Президента України від 22.07.1998 № 810/98. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/810/98#Text

Концепція подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»: указ Президента України від 11.09.2006 № 742. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742/2006#Text

Transparency International E.V. _2018_Financial_Statements for the year ended 31 December 2018. RL:www.transparency.org/files/content/ouraccountability/TIS_2018_Financial_Statements_update.pdf

Англо-український словник. URL: http://www.unlimitedtranslate.org/uk/dictionaries/english-to-ukrainian/

Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції: Закон України від 18.10.2006 № 252-V. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/251-16#Text

Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text

United Nations Convention Against Corruption. 2004. URL:https://www.unodc.org/documents/brussels/UN_

Convention_Against_Corruption.pdf

The Principles of Public Administration. Sigma. URL:http://www.sigmaweb.org/byexpertise/accountability/Principles-ENP-Eng.pdf

Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування: проект Закону України. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_10_04_2008/ JF1TM00A.html#

Доброчесність. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%

B5%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD). За ред. В. Т. Бусел. К., Ірпінь. 2009. С. 1383.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980). URL: http://sum.in.ua/s/pryncyp

Антология мировой философии. В 4-х т. Москва: Мысль, 1969. Т. 1. Ч. 1. 575 с.

Платон. Діалоги. Пер. з давньогр. Київ: Основи, 1999. 395 с.

Степанова О. А. Ретроспективний аналіз доброчесності в античній філософсько-педагогічній думці. Педагогічні науки. 2005. Вип. 40. С. 260-263.

Гусейнов А. А. Мораль и политика: уроки Аристотеля. Ведомости НИИ Прикладной этики. 2004. Т. 24. С. 94–128.

Кант Иммануил. Сочинения: в 6 т. Москва: Мысль, 1965. (Философ. наследие). Т. 4. Ч. 2. 478 с. С. 107–438.

Політична енциклопедія. Ін-т політ. і етнонац. досл. ім. І. Ф. Кураса; Гол. ред. Ю. Левенець. Київ, Парламентське в-во, 2011. С. 39-40. URL: http://litopys.org.ua/rizne/aristotle.htm

Руссо Ж. Ж. Об общественном договоре, или Принципы политического права. Антология мировой философии: сб. философских текстов. Киев. 1991. Т. 1. Ч. 2. С. 158-163.

Гегель. Философия религии. Предисл. А. В. Гулыги. Москва,1976. Т. 1. 214 с.

Дидро Д. Сочинения: в 2 т. Пер. с франц.; сост., ред., вступит. статья и примеч. В. Н. Кузнецова. Москва: Мысль, 1986. Т. 1. 592 с.

Федорович В. І. Обґрунтування морально-етичної складової в системі відповідальності судді за недоброчесну поведінку. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. № 3(3). С. 170-173.

Поняття доброчесності в етиці : відомості із електронногожурналу «Етика сьогодні». URL:http://www.etica.in.ua/ponyattyadobrochesnosti-v-etitsi/

Європейський досвід державного управління: Курс лекцій. Уклад. О. Ю. Оржель, О. М. Палій, І. В. Кравчук та ін. Київ. Вид-во НАДУ. 2007. 76 с.

Калюжна Є. М., Вовна А. М. Доброчесність і моральність: спроба реінтерпретації понять. Вісник Дніпропетровського університету. 2011. Вип. 17. С. 37–42.

Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики: Словник. Житомир, Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. 2014. 416 с.

Лахижа М. І., Черпатий О. І. Етичні засади в діяльності публічної адміністрації Польщі. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1- 2/doc/5/05.pdf

Томкіна О. Принцип доброчесності державної влади: постановка проблеми. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 1(76). С. 65–70.

Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 № 3206-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3206-17#Text

Національна антикорупційна стратегія на 2011 – 2015 роки: указ Президента України від 21.11.2011 № 1001/2011. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1001/2011#Text

Токар-Остапенко О. В. Особливості здійснення громадського контролю за доброчесністю та запобігання конфлікту інтересів на публічній службі. Стратегічні пріоритети. 2014. № 4(33). С. 39-45.

Федорович В. І. Концептуальні підходи до визначення доброчесності в діяльності судді. Юридичний науковий електронний журнал Запорізькогонаціонального університету. 2015. №. 3. С. 179-182.

Жуков С. В. Доброчесність суддів: проблеми адміністративно-правового забезпечення. Наука і правоохорона. 2015. № 3. С. 54-57.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень