КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ЗГІДНО ВЧЕННЯ САМУЕЛЯ ФОН ПУФЕНДОРФА

Автор(и)

  • Т. Попович доцент кафедри теорії та історії держави і права ДВНЗ « Ужгородський національний університет» кандидат юридичних наук, доцент, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.6

Ключові слова:

обов’язок, обов’язки людини, види обов’язків людини

Анотація

Стаття присвячена окресленню та розкриттю змісту видової класифікації обов’язків згідно вчення Саму-
еля фон Пуфендорфа. Автором наголошується, що мислитель розподіляє обов’язки людини на різноманітні
їх види, зокрема виділяє три їх групи: щодо Бога (зовнішнє та внутрішнє поклоніння), щодо себе (стосовно
душі й стосовно тіла) та щодо інших людей (не завдавати шкоду іншим, ставитись до іншого як рівного собі,
бути корисним для інших, наскільки це можливо). Окрім цього, вчений детально обґрунтовує роль низки
інших обов’язків, що випливають з різних статусів (станів) та видів діяльності людини у соціумі і державі
(обов’язки подружжя, батьків і дітей, щодо виконання договорів, стосовно власності, обов’язки людини в
світлі використання мови та ін.).
У статті також звернено увагу на класифікацію філософом обов’язків громадянина. Так, Пуфендорф по-
діляє їх на дві групи: загальні та спеціальні. Загальними є такі обов’язки, що випливають із загального
зобов’язання у підпорядкуванні громадянській (державній) владі, тоді як спеціальні – такі, що походять з
окремих завдань і функцій, які суверен може покласти на певних осіб.
Автор приходить до висновку, що у цілому вчення Пуфендорфа про обов’язки – це спроба збудувати
гармонійне суспільство на основі взаємних зобов’язань між людьми (членами соціуму), а також між гро-
мадянами та правителем, враховуючи поєднуваність задоволення індивідуальних та колективних інтересів.
Апелюючи до сучасності, значимість цієї концепції полягає у тому, що воно дозволяє посилити акцент саме
на обов’язку людини (а не її праві чи свободі), що, за умови його розгалуженого трактування та подальшої
реалізації, дозволить збудувати гармонійні взаємовідносини між людьми в рамках державно організованого
суспільства.

Посилання

Антипов В.С. Формирование доктрины просвещенного абсолютизма. Метаморфозы истории. 2015. № 6. С. 84-102.

Азнагулова Г.М. Рационалистическое учение о праве в немецком Просвещении. Правовое государство:

теория и практика. 2019. № 1. С. 7-12.

Рождественська О.С. Самуель Пуфендорф та його вчення про обов’язки людини і громадянина. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Право. 2011. Вип. 10. С. 85-88.

Малышева Н.И. Государство и индивид в политико-правовом учении Самуила Пуфендорфа: автореф. дисс. канд. юрид. наук; спец.: 12.00.01. СПб., 2005. 18 с.

Pufendorf S. On the Duty of Man and Citizen According to Natural Law. Cambridge: Cambridge University Press, 1991. 183 p.

Курзенин Э.Б., Сальников В.П., Фомичев М.Н. Принцип «социабильности» личности в творчестве Самуэля Пуфендорфа. Юридическая мысль. 2015. № 4. С. 42-47.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-25

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень