КРИЗА МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНИХ ЮРИДИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.65.4Ключові слова:
методологія, метод, методика, методологічний підхід, методологічні принципи, методологічний інструментарій, загальнотеоретична проблематикаАнотація
Наукова стаття присвячена переосмисленню підходів до методології вітчизняних фундаментальних та
прикладних досліджень у сфері юриспруденції.
На основі проведеного дослідження наголошується на необхідності розмежування методологічних
принципів (підходів) та власне методів дослідження, оскільки коректний вибір методів та коректний алго-
ритм (методика) їхнього застосування мають впливати на репрезентативність отриманих даних, рівно, як
і надавати можливості їхньої перевірки. Натомість, методологічні принципи на достовірність отриманих
результатів не впливають, а лише підкреслюють, під яким кутом зору буде відбуватися їхня оцінка. До
методології можуть у широкому сенсі відноситися методологічні принципи або підходи, оскільки вони
обумовлюють вибір та комбінацію застосовуваних методів, але самі вони за своїми ознаками методами
називатися не можуть.
Констатовано, що класифікація методів наукового дослідження правових явищ у вітчизняній теорії права
тяжіє до все більшого ускладнення, що, тим не менше, не впливає на якість застосування конкретного мето-
дологічного інструментарію.
Спираючись на критерій галузей наукового знання, у межах яких відбувається формування методики
певних методів дослідження, а також їхнє застосування, пропонується обмежитися класичною трирівневою
структурою методології юридичних досліджень.
Робиться висновок про певну „консервацію” методології правничих досліджень в Україні, закольцова-
ність на загальнонаукових методах, позбавленості юридичних досліджень експериментальної складової.
А отже, необхідним є підсилення блоку спеціальних методів у юридичних дослідженнях з урахуванням
сучасного загальносвітового тренду міждисциплінарних досліджень. В Україні тренд міждисциплінарних
досліджень найчастіше зводиться до аналізу впливу певних явищ та процесів (соціальних, природних, ме-
ханічних тощо) на суміжні сфери буття. Проте, проводять такі паралелі, як правило, фахівці якоїсь однієї
науки, тому їхні висновки найчастіше обмежені підходами та інструментарієм саме цієї галузі знань. Тим
більше, методологією інших галузей дослідники володіють також обмежено, що не дозволяє досягти репре-
зентативності через дефекти методики застосування певних інструментів.
Посилання
Баранова Ю.О. Методологічні правила функціонального порівняння. Науковий вісник Ужгородського аціонального університету. Серія ПРАВО. 2015. Вип. 33. Том 1. С. 7-10.
Єрмоленко Д.О. Поняття і структура методології дослідження правосвідомості молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2015. Вип. 35. Том 1. С. 11-13.
Калініченко О.Ф. Розбудова права: методологічні процеси конституційного права. Право і суспільство. 2018. №1. С. 14-18.
Корольова Ю. Формування методологічної основи наукового пізнання джерел права. Підприємництво, господарство і право. 2016. №10. С.120-123.
Оборотов Ю.М. Аспекти розгортання методології юриспруденції. Право України. 2014. №1. С. 33–39.
Оржинська Е.І. Стан сучасної класифікації методів науки. Право і суспільство. 2018. №2. Ч.3. С.19-22.
Серебро М.В. Постнекласичні тенденції в методології юриспруденції. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія ПРАВО. 2019. Вип. 55. Том 1. С. 54-58.
Шигаль Д.А. До питання щодо розмежування понять порівняння, порівняльного, порівняльно-історичного, порівняльно-правового та історико-правового порівняльного методів. Форум права. 2012. №3. С. 828-832.
Бобровник С. Методологічний інструментарій дослідження правових категорій. Правова держава. 2018. Вип. 29. С. 50-56.
Gabriel D. Methods and Methodology. 2011. URL:https://deborahgabriel.com/2011/05/13/methods-and-methodology/.
Brookshier K. Method vs. methodology: understanding the difference. 2018. URL: https://uxdesign.cc/method-vs-methodology-whats-the-difference-9cc755c2e69d.
Howell K.E. An Introduction to the Philosophy of Methodology. SAGE Publications Ltd., 2012.
Суходоля М.В. Методологічна складова аналізу правової культури: виклики сьогодення. Актуальні проблеми прав людини, держави та вітчизняної правової системи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 5–6
квітня 2019 р.). Дніпро: ГО «Правовий світ», 2019. С. 12-13.
Faigman David L., Baglioni Jr. A. J. Bayes’ theorem in the trial process. Instructing jurors on the value of statistical evidence. Law and Human Behavior. 1988. Vol.12. 1–17.
Halilović H., Korajlić N., Cacan A. Theory of Probability and Criminal Procedure: A New Perception of Interpretation of Evidences and Court’s Ruling. Revija za kriminalistiko in kriminologijo. Ljubljana 65, 2014. № 4. 328–335.
Brook J. The Use of Statistical Evidence of Identification inCivil Litigation: Well-Worn Hypotheticals, RealCases, and Controversy. SAINT LOUIS UNIVERSITY LAW JOURNAL. 1985. Vol. 29:293.
Strutin K. Calculating Justice: Mathematics and Criminal Law. 2013. URL: www.llrx.com/2013/12/calculating-justice-mathematics-and-criminal-law/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Uzhhorod National University Herald. Series: Law
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
