ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

Анотація

Стаття присвячена визначенню поняття на ознак публічного адміністрування. З’ясовано, що перехід від
державоцентричної парадигми державного управління до концепції сервісної держави обумовив оновлення
понятійного апарату адміністративного права. Виникла потреба у обґрунтуванні сутності та ознак публічно-
го адміністрування, за допомогою якого реалізуються цілі існування сервісної держави.
Обґрунтовано, що категорія «публічне адміністрування» займає важливе місце у сучасних наукових до-
слідженнях. Науковці публічне адміністрування переважно розглядають як: а) спосіб реалізації публічного
інтересу як інтересу певної соціальної спільноти, об’єднаної у межах території держави; б) як механізм
реалізації державної політики; в) як діяльність органів публічної влади (або державних органів та органів
місцевого самоврядування), спрямована на досягнення загальносуспільних цілей.
З’ясовано, що визначення поняття «публічне адміністрування» у широкому розумінні певною мірою
залежить від рівня розвитку демократичних відносин у суспільстві. Якщо держава характеризується як
демократична, то публічне адміністрування можна визначити як професійну, оплачувану, фінансовану із
державного та місцевих бюджетів діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, їх
посадових осіб, спрямовану на забезпечення прав, потреб та інтересів людини та громадянина, громадян-
ського суспільства, суб’єктів підприємницької діяльності та інших учасників суспільних відносин у межах
єдиної державної (публічної) політики. У вузькому, технократичному, розумінні публічне адміністрування
будь-якої держави можна розглядати як сукупність дій уповноважених державою органів та їх посадових
осіб, спрямованих на реалізацію заходів державної політики у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Доведено, що ознаками публічного адміністрування виступають: а) зв’язок між спрямованістю дій осіб,
які безпосередньо здійснюють заходи публічного адміністрування, і державною (публічною) політикою;
б) професійний характер публічного адміністрування; в) детальна нормативно-правова регламентованість
більшої частини діяльності з публічного адміністрування; г) наявність розподілу компетенції між різними
суб’єктами публічного адміністрування з метою уникнення дублювання їх функцій.