ПРАВО НА СПРАВЕДЛИВУ ОПЛАТУ ПРАЦІ ЯК РІЗНОВИД СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРАВ

Анотація

У статті розглядається право на справедливу оплату праці в контексті соціально-економічних прав. Аналізуються міжнародно-правові акти щодо наявності в них положень про справедливу оплату праці. Робиться
акцент на тому, що справедлива оплата праці входить до блоку соціально-економічних прав, які характеризуються значною кількістю оціночних понять. Зазначено, що оплата праці є найбільш важливим для суспільства соціальним нормативом, при цьому під соціальним нормативом розуміється науково обґрунтовані і суспільно визнані рівні задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб, стан соціальних процесів, яке необхідно для нормального функціонування і розвитку суспільства.
Зроблено акцент на тому, що незважаючи на те, що існує цілий пакет міжнародно-правових документів,
які описують і нормативно закріплюють загальні принципи і умови становлення, функціонування і розвитку
соціальної держави, ні в одному з такого роду актів немає однозначного трактування того, яким конкретно
за якістю і кількістю наданих державою соціальних благ відповідає критерій «справедливої оплати праці
забезпечує гідного рівня життя».
Зазначено, що серйозною проблемою визначення «справедливої оплати праці», є слабка розробленість моделей визначення рівня потреб людини, а також абсолютна несамостійність, залежність стандартів оплати праці від інших встановлених державою соціальних нормативів.
Зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку ринкової економіки в Україні першорядними завданнями є відновлення і розширене відтворення людського потенціалу; відновлення економічногo зростання в якості основи збільшення добробуту працівників; формування високотехнологічної національної відтворювальної системи і відповідної їй сучасної структури робочої сили високої якості; подолання відносин відчуження і експлуатації, в тому числі і за допомогою суттєвого зростання заробітної плати і розвитку всіляких систем участі працівників у прибутках і доходах; формування механізмів співпраці з метою розвитку як на макро-, так і на мікрорівні. Для цього необхідна розробка і реалізація загальнонаціональної програми підвищення якості та гідності праці, одним з найважливіших ланок якої є інститут заробітної плати.