ГАРАНТІЇ ДОТРИМАННЯ ПРАВ ОСОБИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ

Автор(и)

  • В.А. Колесник доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник науково-організаційного центру Національної академії Служби безпеки України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.51

Ключові слова:

кримінальне провадження, досудове розслідування, доказування, негласні процесуальні дії, конституційні права особи, втручання в приватне спілкування

Анотація

Інститут негласних слідчих (розшукових) дій є відносно новим процесуальним правовим явищем у практиці вітчизняного кримінального судочинства. Використання його можливостей слідчим, прокурором як стороною обвинувачення дає в руки органів досудового розслідування важливі й дієві засоби збирання й перевірки доказів в інтересах повного й об’єктивного виконання завдань кожного кримінального провадження. Така негласна діяльність органів кримінального переслідування відома і з успіхом використовується в багатьох країнах світу. Разом з тим, негласність діяльності офіційного державного органу та його співробітників під час збирання доказів щодо причетності конкретних осіб до вчинення злочинів створює умови незаконного чи надмірного втручання у сферу особистих прав та інтересів учасників кримінального провадження. Ними можуть бути як особи, що підозрюються у причетності до вчинення злочинів, так і ті, що самі беруть участь в негласному проведенні процесуальних дій або ж випадково потрапили до уваги правоохоронних органів під час виконання завдань окремих слідчих (розшукових) дій. Конкретні норми Кримінального процесуального кодексу України не лише встановлюють порядок проведення негласної діяльності органом досудового розслідування, а й слугують важливою гарантією захисту конституційних прав кожної особи. Це стосується порядку отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, випадків втручання в приватне спілкування, заборони втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, із засудженим, виправданим, незалежно від приводів та мотивів такого втручання, відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту після закінчення досудового розслідування, заборони використання негласно отриманих матеріалів, які не мають відношення до конкретного кримінального провадження та обов’язку їх знищення прокурором тощо. Не повна чіткість формулювання окремих процесуальних норм може бути виправлена їх тлумаченням з урахуванням загальних засад здійснення кримінального провадження.

Посилання

Lietuvos Respubliros Baudziamojo proceso kodeksas. Vilnius: Saulele, 2014. 222 p.

Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова. URL: http://www.advocatmoldova.com/load/9-1-0-5. (дата звернення 6.02.2021 р.).

Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан. URL: http://www.online.zakon.kz (дата звернення 6.02.2021 р.).

Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Київ: Преса України, 1997. 80 с.

Новий тлумачний словник української мови у 4 т. Т.2, Ж-Обд. Київ: Аконіт, 2001. 911с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-09

Номер

Розділ

Розділ 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність