ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ВІДНОСИНИ ЗАСТОСУВАННЯ САНІТАРНИХ ТА ФІТОСАНІТАРНИХ ЗАХОДІВ

Автор(и)

  • Н. В. Карпінська к.ю.н, доцент, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.35

Ключові слова:

анітарні та фітосанітарні заходи, СОТ, неурядові організації, доступ, правосуддя, стандарти, міжнародна торгівля

Анотація

Стаття присвячена питанням ролі та впливу неурядових організацій на віносини застосування санітарних та фітосанітарних заходів. У дослідженні виокремлено та проаналізовано три групи проблем, зокрема: проблема впливу (надання доступу до процесу прийняття рішень у рамках СОТ), проблема правосуддя, яка полягає у  наданні неурядовим організаціям права звернення до органу вирішення спорів у рамках СОТ та проблема стандартів, яка включає питання  встановлення приватних стандартів, відмінних або жорсткіших за міжнародні.  

Зазначено, що на міжнародні неурядові організації покладається також важливе завдання щодо сприяння вирішенню торгово-політичних суперечок за допомогою залучення їхніх фахівців як незалежних експертів для складання об'єктивних висновків. Іншою міжнародно-правовою формою участі міжнародних неурядових організацій у діяльності СОТ є дослідження впливу на розвиток і навколишнє середовище.

З огляду на те, що процесуальних можливостей для участі у розгляді торгових суперечок у неурядових організацій досить мало, так як  організації та інші приватні особи позбавлені права виступати повноцінною стороною за торговельною суперечкою у рамках процедури СОТ, у статті актуалізується питання щодо легальної процедури, яка надала би можливість неурядовим організаціям та приватним особам ініціювати у своїй державі процес подання заяви до органу вирішення спорів СОТ.

Указуючи на  нормативну неврегульованість питання, підтримується  варіант його вирішення шляхом  подання заяв amicus curiae до органу вирішення спорів СОТ через одну зі сторін суперечки, позицію якої підтримано в заяві, що у свою чергу дало б змогу отримати  додаткові пояснення щодо змісту такої заяви від самої сторони суперечки, яка попередньо мусила б перевірити достовірність даних, що надійшли від amicus curiae.

Зроблено висновок,  про те, що з огляду на кризові явища, які охопили СОТ останніми роками, реалізація потенціалу неурядових організацій може позитивно вплинути на процес оздоровлення системи глобальної торгівлі.

Посилання

Velykodna A. What is the role of NGOs in international relations? 2016. URL: https://www.academia.edu/25494583/What_is_the_role_of_Non_governmental_organizations

Thorstensen V., Ferraz L. The brics and the challenges of global economic governance. Brasil Nas Ondas Do Mundo. Euro-atlantico-Espaco de Dialogos. 2017. V. 1. P.‏ 117 – 160.

Минкова К. В. Либерализация международной многосторонней торговли и ВТО во второй половине XX — начале XXI в.: автореф. дисс. .. канд. истор. наук 07.00.15. Санкт-Петербург, 2006. 24 с.

Murphy H. Rethinking the roles of non-governmental organisations at the World Trade Organization. Australian Journal of International Affairs. 2012. Vol. 66. Issue‏ 4. P. 468 – 485.

Стариков П. В. Роль права Всемирной торговой организации в формировании глобального экономического порядка: автореф. дисс. .. канд. юрид. наук 12.00.10. Москва, 2006. 26 с.

Шиянов А. В. Международно-правовые аспекты взаимодействия Всемирной торговой организации (ВТО) с международными межправительственными и неправительственными учреждениями: автореф. дисс. .. канд. юрид. наук 12.00.10. Москва, 2004. 19 с.

Спор между ЕС и Южноамериканскими странами по импорту бананов. БИКИ. 1999. № 25. С. 2.

Beyer C. Non-Governmental Organizations as Motors of Change. Government and Opposition. 2007. № 42 (4). Р. 513 – 535. https://doi.org/10.1111/J.1477-7053.2007.00216.X)

Van den Bossche P. NGO Involvement in the WTO: A Comparative Perspective. Journal of International Economic Law. 2008. № 11. Issue 4. P. 717 – 749.

Liu Jia. The Cooperation between NGOs and WTO under DSB. Proceedings of 2013 International Conference on Public Administration (9TH). 2013. Vol. I. P. 772 – 777.

Wagner M. Panel: Dispute Settlement System of the World Trade Organization (WTO). Max Planck Encyclopedia of International Procedural Law, 2020. URL: https://www.researchgate.net/publication/342732929_Panel_Dispute_Settlement_System_of_the_World_Trade_Organization_WTO

United States Import Prohibition of Certain Shrimp and Shrimp Products. URL: https://www.wto.org/english/tratop_e/dispu_e/cases_e/ds58_e.htm

Гаркуша А. О. Права та інтереси приватних осіб в аспекті доступу до механізму врегулювання спорів СОТ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2013. № 6-2. Т. 2 С. 141 – 143.

Шумілов В. М. Урегулирование споров в международном экономическом праве (процессуальные аспекти). Внешнеэкономический бюллетень. 2002. № 4.

Пода Т. О. Проблеми функціонування та напрямки реформ системи врегулювання міждержавних суперечок СОТ: автореф. дис. … канд. юрид. наук 12.00.11. Київ, 2008. 24 с.

Charwat N. Who participates as amicus curiae in World Trade Organisation dispute settlement and why? New Zealand Universities Law Review. 2016. Vol. 27.

Botterill L. C., Daugbjerg C. Engaging with private sector standards: a case study of GLOBALG.A.P. Australian Journal of International Affairs. 2011. Vol. 65. Issue 4.‏ SI. P. 488 – 504.

Daugbjerg C., Botterill L. C. Ethical food standard schemes and global trade: Paralleling the WTO? Policy and Society. 2012. V. 31. Issue‏ 4. P.‏ 307 – 317.

Kalfagianni A. ‘Just food’. The normative obligations of private agrifood governance. Global Environmental Change-Human and Policy Dimensions. 2015. Vol. 31. P. 174 – 186.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-09

Номер

Розділ

Розділ 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право