ЮРИДИЧНИЙ ФАКТ ЯК ПІДСТАВА ПРИПИНЕННЯ РЕЧОВИХ ПРАВ НА ЧУЖІ РЕЧІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню підстав припинення речових прав на чужі речі з метою подальшої розробки теоретичних основ врегулювання переходу речових прав. Проаналізовано підстави виникнення правовідносин, елементами яких є речові права на чужі речі, та співставлено юридичні факти їх припинення. В статті охарактеризовується волевиявлення суб’єктів речових відносин щодо припинення речових прав як диспозитивний фактор, так і співставляються імперативні приписи, які стосуються обставин, що не базуються на договірних засадах. Договір може бути юридичним фактом, який є підставою виникнення зобов’язальних та речових правовідносин. Підстави виникнення і припинення речових відносин в значній мірі залежать від особливостей об’єкта, речових правовідносин і цілей їх використання, де в залежності від виду речових прав на чужі речі буде визначатися їх правовий режим. Правовідношення, яке виникає на підставі договору носить змішаний характер, охоплюючи зобов’язальну та речову правову природу його складників. Досліджено, що адміністративний акт органу владної компетенції не може виступати безпосередньою підставою припинення речових відносин, які виникли на підставі договору без його розірвання. А тому адміністративний акт визнаємо елементом юридичного складу, який завершується припиненням договірних речових відносин. Відмову від користування чужою власністю слід розглядати як суб’єктивне речове право будь-якого суб’єкта речових прав, якому надане зазначене цивільне право. Автор дійшов до висновку, що у разі настання обставини, передбаченої гіпотезою правової норми, її можна розглядати як юридичний факт, з яким пов’язується припинення речових відносин. Юридичними наслідками дії механізму правоприпинення є призначення окремих прав та обов’язків учасників цивільних правовідносин або правовідносин в цілому. З огляду на це в роботі запропоновано удосконалити класифікаційний поділ підстав припинення правовідносин щодо речових прав на чужі речі.