ДО ПИТАННЯ ПРО ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ СІМЕЙНИХ ПРАВ ОСІБ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ШЛЮБІ ЧИ ІНШИХ СІМЕЙНИХ СОЮЗАХ В ПРАКТИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.21Ключові слова:
сім’я, режим окремого проживання подружжя, одностатевий шлюб, сімейні відносини, фактичні шлюбні відносиниАнотація
В науковій статті автор провів наукове дослідження особливостей захисту сімейних прав осіб, які перебувають у шлюбі чи інших сімейних союзах в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема таких сімейних союзів, як фактичний шлюб, сепарація шлюбу, цивільне партнерство приходимо до наступних висновків.
Зазначені правові стани Європейським судом з прав людини визнаються як такі, що надають право на захист від втручання в сімейне життя, тобто є сім’єю, аналогічно тому, як виникає сім’я в результаті укладення зареєстрованого шлюбу. При цьому, на думку суду, поняття «сім'я» включає і фактичні сімейні відносини, коли сторони живуть спільно поза шлюбом. Дитина, народжена в результаті таких взаємовідносин, є членом сім'ї з моменту народження і завдяки фактом народження. Між дитиною та її батьками існує зв'язок, рівнозначний сімейному життю, навіть якщо на момент його народження батьки більше не проживали спільно або їх відносини закінчилися. Спільне проживання, як правило, є обов'язковою умовою сімейного життя, проте у виняткових випадках і інші чинники можуть свідчити про те, що конкретні відносини досить стабільні, для того щоб розглядати їх як фактичні сімейні зв'язки.
Інший вид сімейного союзу – шлюб в період дії режиму окремого проживання подружжя, в практиці Європейського суду з прав людини представлений дещо слабко і стосується як правило наданню можливості скористатися самою процедурою запровадження сепарації шлюбу, однак при цьому суд визнає що подружжя має невід’ємне право на ініціювання такої процедури.
До 2010 року Європейський суд з прав людини у цілому виявляв доволі стримане ставлення до такого виду відносин, як одностатеві, не визнаючи їх сімейними, однак після 2010 року, з урахуванням стрімкої лібералізації панівної суспільної моралі стосовно одностатевих відносин, що відбулася у Європі, Європейський суд з прав людини не зміг заперечити, що відносини таких пар по суті становлять «сімейне життя».
Посилання
Ватрас В. Джерела сімейного права: проблеми теорії та практики: Монографія. Хмельницький: ТОВ «Поліграфіст-3», 2020. 824 с.
Красицька Л. В. Захист сімейних прав дитини Європейським судом з прав людини. Вісник Донецького національного університету. Серія Економіка і право. 2011. Випуск 2. С. 263-267.
Логвінова М. В. Діяльність Європейського суду з прав людини в сфері захисту сімейних прав та охоронюваних законом інтересів у контексті правозастосовчої практики України. URL: http://lib.pnu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/2899/1/М.Логвінова.%20Діяльність%20Європейського%20суду%20з%20прав%20людини.pdf.
Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лютого 2006 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3477-15.
Слабан М. М. Зміни методологічних підходів до розуміння понять «сім’я» та «шлюб» у практиці Європейського суду з прав людини. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія юридичні науки. 2015. № 824. С. 194–201.
Слабан М. М. Правові позиції Європейського суду з прав людини щодо права на повагу до сімейного життя (загальнотеоретичний аспект). Дис. … канд.юр.наук. спец. 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Львів, 2017. 259 с.
Туманова Л. В. Зашита семейных прав в Европейском суде по правам человека / Л. В. Туманова, И. А. Владимирова. М.: Городец, 2007. 208 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.