ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.17Ключові слова:
охорона довкілля, екологічне законодавство, органи місцевого самоврядування, правове регулювання, повноваженняАнотація
Стаття присвячена дослідженню законодавчого регулювання повноважень органів місцевого самоврядування у сфері охорони навколишнього природного середовища та розробленню пропозицій щодо їх удосконалення.
Зазначено, що органи місцевого самоврядування посідають самостійне та незалежне від держави місце у механізмі державного управління, що свідчить про їх особливий адміністративно-правовий статус.
Наголошено, що органи місцевого самоврядування повинні бути наділені достатнім об’ємом повноважень, які б дозволяли їм максимально ефективно захищати інтереси адміністративно-територіальної громади у сфері охорони навколишнього природнього середовища.
Вказано, що Конституція як Основний Закон держави, з урахуванням глобальної важливості питання щодо охорони навколишнього природного середовища повинна чітко і без будь-яких двозначностей у трактуванні містити статтю, відповідно до якої саме на органи місцевого самоврядування будуть покладатися повноваження щодо здійснення первинного контролю з охорони навколишнього природного середовища на місцевих рівнях та притягнення винних осіб до відповідальності.
Запропоновано доповнити статтю 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», яка визначає повноваження місцевих рад у сфері охорони навколишнього природного середовища, пунктом «й» наступного змісту: «приймають рішення про притягнення до адміністративної відповідальності винних у порушенні законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища фізичних та/або юридичних осіб».
Підкреслено, що виходячи з аналізу ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова наділені широким спектром повноважень, проте серед цих повноважень відсутні ті, які б надавали їм право контролювати дотримання екологічного законодавства в регіоні та притягувати винних осіб до відповідальності, передбаченої законодавством.
Наголошено, що органам місцевого самоврядування надані широкі повноваження в частині здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання і вони повинні бути включені як суб’єкт звернення з позовом у суд відповідно до ст. 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у разі виявлення правопорушень у сфері оцінки впливу на довкілля.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
Про охорону навколишнього природного середовиша: Закон України від 25 червня 1991 p., № 1264-XII. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 41. Ст. 546.
Лазор О. Я. Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики України : автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. : 25.00.02. Київ, 2004. 29 с.
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р., № 280/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24. Ст. 170.
Про оцінку впливу на довкілля: Закон України від 23 травня 2017 p., № 2059-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2017. № 29. Ст. 315.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.