Місце і роль офіційних спостерігачів від іноземних держав та міжнародних організацій на виборах: досвід України і зарубіжних країн

Анотація

У статті зазначається, що формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування є важливим етапом державотворення. І від того, наскільки він буде здійснюватися в рамках приписів виборчого законодавства, наскільки вітчизняним законодавцем будуть передбачені чинники протидії фальсифікації та запобіжники масовим порушенням різноманітних виборів залежить  легітимність їх проведення і легітимність самих представницьких органів публічної влади в Україні.

Національна і зарубіжна практика доводить, що доволі ефективним в цьому плані є інститут моніторингу виборів, який предсталений ріноманітними спостерігачами, що своєю діяльністю сприяють проведенню виборчих кампаній на демократичних засадах, відповідно до вироблених міжнародною спільнотою виборчих стандартів.

В Україні статусом офіційних спостерігачів наділяються: 1) офіційні спостерігачі від кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу, 2) офіційні спостерігачі від громадських організацій, яким у встановленому порядку надано дозвіл мати офіційних спостерігачів на відповідних виборах,  3) офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій, які можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу.

Виборчий кодекс України по-різному визначає статус офіційних спостерігачів, зокрема, офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій не визнаються суб’єктами виборчого процесу. Проте це зовсім не применшує їх ролі  у контролі за виборчим процесом в Україні за законністю дій його суб’єктів. Впровадження інституту офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій розглядається як вияв довіри між державами і як свідчення прагнення цих країн і міжнародних організацій сприяти демократизації виборчого процесу у світі. 

У роботі розкривається правова природа офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій, висвітлюються вироблені міжнародними організаціями стандарти правового статусу офіційних спостерігачів від іноземних держав і міжнародних організацій, розглядається національний і зарубіжний досвід правового регулювання їх статусу і на основі цього  обґрунтовуються положення стосовно необхідності удосконалення вітчизняного виборчого законодавства у цій сфері.