ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.12Ключові слова:
державна служба, змішана модель державної служби, класична модель державної служби, системи державної службиАнотація
Стаття присвячена висвітленню загальних рис різних систем організації державної служби. Актуальність дослідження обумовлюється тим, що участь України в глобалізаційних та євроінтеграційних процесах відображає необхідність вивчення досвіду держав, що складають західну правову традицію, акцент якої має бути зосереджено на системах організації державної служби, виходячи з завдань держави в демократичних суспільствах та перманентному реформуванню сфери публічного адміністрування в Україні.
Зазначається, що в умовах епохи постмодерну виникає необхідність переосмислення класичних моделей організації державної служби, аналіз сучасних систем такої організації та формулювання узагальнених висновків, їх систематизації. Мета статті полягає у систематизації і узагальненні різних систем організації державної служби: класичних, змішаних та сучасних, що наявні в європейському політичному просторі.
Зосереджено увагу на виокремленні таких трьох класичних систем організації державної служби, що іманентні державам європейської спільноти: кар’єрній, посадовій та змішаній. Вказується на превалюванні в цих державах кар’єрної моделі, однак, при цьому держави не орієнтуються на характеристики такої моделі, використовуючи контамінацію окремих рис кожної з названих систем. Виокремлюються такі ознаки кар’єристської системи державної служби як неухильне виконання статутних вимог як умова кар’єрного зростання службовця; неурахування досвіду роботи в недержавній сфері; особливості оплати праці та пенсійного забезпечення державного службовця; регламентування відносин субординації; нормативне закріплення правил поведінки державного службовця та ін.
Визначальною рисою модернізаційної моделі державної служби є керівництво суто суспільними інтересами та запитами. Транзиторна модель передбачає приналежність до моделей з відкритою орієнтацією. Відмінним баченням виступає постмодерністська модель, висвітлює новий категоріальний апарат (індивідуальні цінності, гуманістичні принципи, відкритість).
Характерною особливістю змішаної моделі є контрактні відносини між публічним працівником і державною установою.
Значимість основних положень і висновків дослідження визначається можливістю їх використання в публічному адмініструванні в Україні.
Посилання
Линдюк О. А. Європейський досвід модернізації державної служби та перспективи його застосування в Україні. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2016. Вип. 19. С. 104 – 116.
Хорошенюк О. В. Моделі організації публічної служби: порівняльний аналіз та пропозиції для України. Державне управління: теорія та практика. 2014. № 1. С. 140 – 150.
Прокопенко Л., Шабатіна І. Публічна служба в країнах ЄС. Публічне адміністрування: теорія і практика. 2009. Вип. 1. С. 76 – 86.
Мамчур Г. В. Види і моделі державної служби. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління. 2014. Вип. 1. С. 41 – 45.
Неліпа Д. В. Організаційно-правові засади державної служби в Україні. Київ: Центр учбової літератури, 2012. 367 с.
Комаровский В. С. Государственная служба и средства массовой информации. Воронеж: Издательство Воронежского Государственного Университета, 2003. 114 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.