ЗАКРІПЛЕННЯ СОМАТИЧНИХ ПРАВ В МІЖНАРОДНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТАХ

Автор(и)

  • М.В. Громовчук кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.8

Ключові слова:

понятійно-категоріальний апарат, права людини, особистісні права, особисті права, соматичні права, міжнародно-правові акти

Анотація

Актуалізується питання в контексті активного розширення переліку прав людини, зокрема і в межах національного виміру, адже права людини як дуальна категорія підлягають трансформації, що зумовлено такими чинниками: євроінтеграційними процесами, що породжують потребу інтеграції та гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу; глобалізаційними процесами, оскільки Україна є членом світового співтовариства та сучасні явища економічного, екологічного, правового тощо характеру мають безпосередній вплив і на державні національні процеси, і на правову реальність, і на права та свободи окремої особи.

Визначено, визнання нових прав людини, розширення вже наявного переліку – одна з тенденцій у розвитку правового статусу особистості. І при регулюванні відносин у сфері реалізації соматичних домагань за допомогою категорії прав людини слід враховувати, що для соматичних прав людини має бути характерно те, чим характеризується категорія прав людини в цілому. Вказується на те, що в людській історії жодне «нове право» реально не було визнано без боротьби і без подолання жорсткого протистояння деяких «старих прав».

Доведено, нормативно-правове регулювання можливості реалізації соматичних прав на міжнародній арені (в першу чергу в рамках Європейського союзу) значно покращилось. В основному, мова іде про наявні основоположні (базисні) нормативно-правові акти у досліджуваній нами галузі. Так, серед найважливіших з них слід, в першу чергу, акцентувати увагу на таких як, Конвенція Ради Європи з прав людини та біомедицини 1997 р., Рекомендація Ради ЄС від 29 червня 1998 р. «Про придатність донорів крові та плазми і просіювання донорської крові в Європейському співтоваристві» (98/463/ЕС), Директива 2004/23/ЄС від 31 березня 2004 р. «Про встановлення стандартів якості та безпеки для донорства, закупівлі, тестування, обробки, збереження, зберігання і розповсюдження людських тканин і клітин». Тобто, вважаємо, Рада Європи та Європейський Союз як регіональні міжнародні організації встановили загальні нормативні критерії щодо можливості реалізації та захисту соматичних прав людини в цілому та у сфері біомедичних досліджень зокрема.

Посилання

Біла-Кисельова А.А. Міжнародні стандарти щодо захисту «somatic rights of human». Науковий вісник публічного та приватного права. Випуск 3, 2020. С. 219-224.

Василевич Д.Г. Соматические права – новое поколение прав и свобод человека. Права и свободы: Сборник научных трудов. Минск. 2016. С. 12-15.

Гончаров И.В. Соматические права: вопросы юридического признания и практика реализации. Труды Академии управления МВД России. 2018. № 2(46). С. 23–27.

Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми. Київ: Атіка, 2007. 431 с.

Загальна декларація про геном людини та права людини: міжнар. док. від 11.11.1997 / ООН. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_575.

Крусс В. И. Личностные (соматические») права человека в конституционном и философско-правовом измерении: к постановке проблемы. Государство и право. 2000. № 10. С. 43-50.

Крусс В. И. Соматические права человека в соотношении православной антропологии С. Л. Франка и философии экологического кризиса В. Хесле. 111 с.

Лаврик М. А. К теории соматических прав человека. Сибирский юридический вестник. 2005. № 3. С. 16-26.

Лаврик М. А. Права человека: современное понимание и основные направления развития. Сибирский юридический вестник. 2005. No 2 (29). С. 23–25.

Маритен Ж. Человек и государство. М., 2000. 255 с.

Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права. Саратов, 1972. 221 с.

Мустафаєва С.М., Дерев’янко С.С., Концепція соматичних прав людини та її загальна характеристика. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 2. С. 47-49

Овчинников А. И. Юридическая герменевтика как правопонимание. Изв. вузов. Правоведение. 2004. No 4 (255). С. 160–169.

Права і свободи людини і громадянина в Україні (доктрина Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України): навч. посіб. / за заг. ред. проф. Мартиненка П. Ф., Кампа В. М. Київ: Юрінком Інтер, 2013. 374 с.

Рабінович П.М. Міжнародні стандарти прав людини: властивості, загальне поняття, класифікація. Вісник Національної академії правових наук України. 2016. № 1. С. 21-26.

Суть герменевтичного кола в наступному: для розуміння цілого необхідно зрозуміти його частини, але для розуміння окремих частин вже необхідно мати уявлення про сенс цілого [104].

Турянський Ю. І. Соматичні права людини в сучасній доктрині конституціоналізму: теоретико-правове дослідження. Дис. докт. юрид. наук за спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень». Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Львів, 2020.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-09

Номер

Розділ

Розділ 2. Конституційне право; муніципальне право