ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ПРАВОВИХ СІМЕЙ: ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ КРИТЕРІЇВ ТА ВИДОВОГО СКЛАДУ

Автор(и)

  • Т.В. Міхайліна доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права Донецького національного університету імені Василя Стуса , Україна
  • Ю.В. Гоцуляк доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри теорії та історії держави і права та адміністративного права Донецького національного університету імені Василя Стуса , Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2021.63.4

Ключові слова:

правова система, правова сім’я, тип правової системи, система права, правова ідеологія, юридична практика, конвергенція у праві, глобалізація

Анотація

Наукова стаття присвячена переосмисленню критеріїв типологізації правових сімей та їхнього видового складу у сучасному світі.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що при уніфікації різних підходів до класифікаційних критеріїв поділу правових систем на правові сім’ї, є важливим співставлення всіх основних елементів правової реальності, оскільки навіть спільність основної форми права (за наявності розбіжностей у застосовуваній правовій ідеології чи специфіки реалізації права) не стане підгрунтям до віднесення певних правових систем до однієї правової сім’ї. Тобто універсальність конструкції типу правової системи (правової сім’ї) полягає саме у площині верифікації спільних ознак правової ідеології, системи права та юридичної практики різних правових систем. Хоча цілком очевидно, що абсолютно однакових ознак у соціальних феноменах різних соціальних систем (мається на увазі, різних держав) не може бути, але відносна змістовна та формальна спільність, тим не менше, присутня. І саме ця відносна спільність усіх базових елементів класичної тріади правової системи дає можливість говорити про віднесення двох чи більше національних правових систем до однієї правової сім’ї (типу правової системи). Такий підхід дасть змогу уникнути фрагментарності під час виокремлення класифікаційних крітеріїв правової сім’ї.

Звертається увага на те, що внаслідок процесів правової конвергенції „розмиваються” межі навіть відносно усталених правових систем. Так, у сім’ї романо-германського типу на доктринальному (а подекуди і на практичному рівні) починаються дискусії про застосування юридичного прецеденту. А в країнах англо-саксонського права зростає роль законодавства. Також все більше національних правових систем поступово переміщуються до категорії систем конвергентного (змішаного) типу, інколи виявляючи абсолютно несподівані поєднання рис (наприклад, соціалістичної та релігійної або ж традиційної правової системи). Більше того, навіть системи так званого пострадянського права, – до яких відноситься і правова система України, – є нічим іншим як виразом конвергенції романо-германської правової сім’ї та сім’ї соціалістичного права.

Посилання

Давид Р. Основные правовые системы современности. Пер. с франц. В.А. Туманова. Москва: Прогресс, 1988.

Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации. Москва: Проспект, 2013. 400 с.

Оніщенко Н.М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи: автореф. дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2002. 26 с.

Олійник А.Ю. Теорія держави і права: навч. посібник. Київ: Юрінком Інтер, 2001.

Тихомиров Д.О. Юридична діяльність в англо-американській правовій сім’ї (теоретико-правові аспекти): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2009. 18 с.

Міхайліна Т.В. Правосвідомість як відносно незалежний елемент правової системи. Актуальні проблеми держави і права. 2017. № 79. С. 15-19.

Міхайліна Т.В. Системні якості правової реальності та місце в ній правосвідомості. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 7. С. 121-125.

Алексеев С.С. Общая теория права: курс в 2-х т. Москва: Юридическая литература, 1981. Т.1. 360 с.

Саидов А.Х. Сравнительное правоведение. Основные правовые системы современности. Москва: Юристъ, 2003. 448 с.

Цвайгерт К., Кётц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: в 2-х т. Пер. с нем. Москва: Междунар. отношения, 1998. Т.1: Основы. 512 с.

Хаустова М.Г. Національна правова система за умов розбудови правової демократичної державності в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2005. 19 с.

Harmonizing Law in an Era of Globalization Convergence, Divergence, and Resistance / edited by Larry Catá Backer. Carolina Academic Press, 2007. Р.33.

Оніщенко Н. Правова система: проблеми теорії: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.

Василевич Г. Конституционные аспекты субординации источников права. Конституционное и муниципальное право. Москва: Юрист, 2006. № 2.

Хаустова М.Г. Ідеологічна складова правової системи в умовах її модернізації. Право і суспільство. 2015. №2. С. 58-63.

Петрова Л. Джерела права. Вісник Академії правових наук України. 1997. № 1.

Богатырев В.В. Глобализация права: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.01. Владимир: ВЮИ ФСИН России, 2012. 404 с.

Проць О. Збереження самобутності національної правової культури в умовах євроінтеграції та глобалізації. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 12. С. 229-233.

Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия. Москва: Статут, 2000. 256 с.

Настасяк І.Ю. Теоретичні аспекти конвергенції сучасних правових систем світу. Právna veda a prax v treťom tisícroči: zborník z medzinárodnej vedeckej konferencie (Košice, 27-28 februar 2015). Košice, 2015. P. 21-23.

Третьякова О.Д., Баженова Е.А. Конвергенция в праве: юридическая экспансия. Владимир: ВИТ-принт, 2011. 232 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-09

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень