ЮРИДИКО-ЛІНГВІСТИЧНА ТЕОРІЯ ЯК СКЛАДОВА ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНОЇ ПРАВНИЧОЇ НАУКИ: ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Стаття присвячена тематиці застосування положень та висновків юридичної лінгвістики у царині права. Метою дослідження є акцентування уваги вчених-правників на необхідності розгляду юридико-лінгвістичної теорії як складової загальнотеоретичної правничої науки.

Відзначається, що у дослідженнях вітчизняних науковців зв'язок права та мови переважно висвітлюється через акцентування уваги на одному з аспектів: або правові засади функціонування мови, або лінгвістичні особливості терміносистеми справа. Наголошується, що юридико-лінгвістична теорія (як і юридична лінгвістика) передбачає не два предмети пізнання з акцентом на одному з них, а двоєдиний предмет – мову і право; символьну природа права.

Наводяться та аналізуються фактори які вплинули на ґенезу та розвиток юридико-лінгвістичної теорії як складової сучасного  правознавства. По-перше, це глобалізаційні та інтеграційні процеси, які передбачають необхідність гармонізації нормативного регулювання, правильність перекладу легітимованих правил поведінки на відповідну мову тощо. По-друге, це запозичення іноземних концептів у національну систему права, що також обумовлює потребу адекватного розуміння їх змісту, позначуваних терміном явищ. Частково у цьому контексті відзначається і міждисциплінарність сучасного знання (процеси інтеграції і диференціації знань, є чинником міждисциплінарних запозичень понять і категорій). По-друге, це «лінгвістичний поворот», що ознаменував відмову від превалювання метафізики свідомості та інтенцію мислителів на мовній квінтесенції cogito. Мова почала сприйматися як підґрунтя когнітивної діяльності, мислення; увага вчених змістилась на гносеологію смислів та значень.

Підсумовується, що відповідаючи на виклики суспільства, починаючи з другої половини ХХ століття концептуально оформлюється нова сфера міждисциплінарних досліджень – юридична лінгвістика. Ця міждисциплінарна галузь має важливе значення саме у царині права, виходячи з соціокультурної сутності цього регулятора суспільних відносин. Мова, як і право, будучи елементом культури відповідного суспільства, впливають на сприйняття соціальних цінностей, їх формування. В умовах глобалізації значна частина правових явищ і процесів може бути пізнана саме через використання гносеологічного інструментарію юридичної лінгвістики.